Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/391

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

379

Друга книга Царів 22. 23.


ДРУГА КНИГА ЦАРІВ 22. 28.

їх робітникам в дому Господньому на направу попсованого в храму,

 6. Теслям, каменотесам та мурарям,та й на закуп дерева й тесаного каміння до направи храму;

 7. Однакже не требувати від них рахунку 8 грошей переданих у їх руки, бо вони орудують чесно.

 8. 1 сказав первосьвященник писареві ШаФанові: Я знайшов книгу закону в дому Господньому. ІподавХелкія ШаФанові книгу, й той читав її.

 9. І вернувся писарь ШаФан до царя, й здав цареві справу, говорючи: Слуги твої взяли гроші, що знайшлись у храму, й передали їх наставникам над роботами, приставленим до храму Господнього.

 10. 1 оповідав писарь ШаФан цареві : Сьвященник Хелкія дав менї книгу. І читав її ШаФан перед царем.

 11. Почувши царь слова книги закону, ровдер одежу на собі.

 12. І повелїв царь сьвященниковіХелкії та Ахикамові ШаФаненкові, та Ахборові Михевнкові, та писареві ШаФанові, та Асаїї, слузї царському, говорючи:

 13. Ійдїте й поспитайте Господа замене й за нарід і 8а всю Юдею що до слів сієї книги, що знайдено; великий бо гнїв Господень запалав на нас за те, що батьки наші не слухали словес книги сівї, щоб так притьма чинити, як нам приписано.

 14. І пійшов сьвященник Хелкія8 Ахикамом, Ахбором, ШаФаном й Асаїєю до пророчиці Олдами, жони Шаллумової, сина Тикви Хархасенка, доглядника одеж, — жила ж вона в Ерусалимі, в другій часті — й розмовляли вони 8 нею.

 15. 1 промовила вона до них: Такговорить Господь, Бог Ізрайлїв: Скажіте чоловікові, що вас до мене послав:

 16. Тако глаголе Господь: Ось я наведу лихо на се місце й на осадники його, — всї погрози в книзі, що прочитав царь Юдейський.

 17. За те, що покинули мене та йкадять иншим богам, щоб мене підпалювати на гнїв усїма вчинками рук своїх, запалав гнїв мій проти місця сього та й не погасне.

 18. Цареві ж Юдейському, що васпослав поспитати Господа, скажіте: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, що до слів, які ти чув:

 19. Що твоє серце помякшало й тивпокорився перед Господом, як почув єси, що я висказав проти сього місця й осадників його, що вони викличуть страх і прокляттє, та що роздер єси одежу на собі й плакав передо мною, за се й я вислухав тебе, — говорить Господь.

 20. Оце ж я прилучу тебе до батьківтвоїх, і ти спочнеш в твойму гробовищі в мирі, а очі твої не побачать всіх злигоднів, що я наведу на се місце. І принесли вони цареві відповідь.

Голова 23.

І послав царь посли, й повбірали вони до його всїх внатнїх Юдейських і Ерусалимських.

 2. 1 пійшов царь у храм Господеньі всї мужі Юдейські й всї осадники Ерусалимські з ним, і сьвященники й пророки й ввесь люд від малого до великого. І прочитав у слух їм всї словеса з книги закону, що знайдено в Господньому храму.

 3. Потім став царь на ступені та йпостановив завіт перед Господом, що ходити муть вони слідом за Господом і пильнувати муть його 8аповідей й обявів, і встанов його з усього серця й з усієї душі, щоб виконувати слова завіту сього, написані в цїй книзі. І ввесь нарід ввійшов у завіт.

 4. І повелїв царь первосьвященннкові Хелкії й низшим сьвященникам та придвернїм сторожам повиносити з храму Господнього ввесь посуд, що пороблено про Баала та Астарту й про все військо небесне, й попалив те за Ерусалимом у долині Кедрон, а попіль велів повивозити в Бетель.

 5. І повідставляв ідолські жерці, щопонаставляли були царі Юдейські, щоб кадили по висотах у городах Юдиних і в Ерусалимських околицях, та що палили кадила Баалові, сонцеві, місяцеві, планетам і всьому військові небесному;

 6. 1 повелїв винести Астарту з храму Господнього 8а Ерусалим на Ке