380
Друга книга Царів 23.
дрон-долину, та й спалити коло потока Кедрону, й розбити її на порох, порох же розсипати по гробах простого люду.
7. Далїй вбурив доми блудничі колохраму Господнього, де женщини ткали занавіси для Астарти.
8. 1 повиводив усїх жерцїв ів Юдиних городів і посквернив висоти, де жерцї курили кадило, від Геви до Берсабиї, й поруйнував висоти — тую, що коло ввіходу городового голови Йозуї, й тую, що ліворуч у міських воріт.
9. Впрочім висотні жерцї не приносили жертов на жертівникові Господньому в Ерусалимі, а їли тілько неквашений хлїб вкупі з браттєм своїм.
10. Посквернив і Тофєт, що на долині синів Еннома, щоб ніхто не проводив сина свого чи дочку свою через огонь Молохові.
11. Далїй знехтував коні, що царіЮдейські ставляли сонцеві навперід ввіходу в храм Господень коло сьвітлиць скопця Нетан-Мелеха, в Фаруримі, колесницї ж сонцеві попалив огнем.
12. 1 жертівники на даху горішньоїсьвітлицї Ахазової, що їх поставляли були царі Юдейські, й жертівники, що поставляв Манассія ув обох переддвірках храму Господнього, порозвалював царь і поскидав, а порох із них покидав у Кедрон-потік.
13. І висоти перед Ерусалимом поправому боцї од Оливної гори, що построїв був Соломон, царь Ізраїлський, Астартї, гидоті Сидонській, та Хамосові, гидотї Моабійській, та Милхомові, гидотї Аммонїйській, повелїв царь посквернити;
14. Порозбивав і камяні стовпи (боввани) й повирубував дуброви й закидав їх урочища людськими кістьми;
15. Та й жертівника у Бетелї, й висоту, що построїв Еробоам Набатенко, що ввів Ізраїля в гріхи, — й сього жертівника й висоту він збурив і спалив, і стер на порох, та спалив і дуброву.
16. Озирнувшися ж Йосія, побачивгроби, що були на горі, й послав позабірати з гробів кості, й попалив їх на жертівнику та й опоганив його, по слову Господньому, сказаному чоловіком Божим, що сї речі наперед проповів.
17. 1 промовив (Йосія): Що се 8а памятник, що я там бачу? Міські ж люде відказали йому: Се гроб Божого чоловіка, що прийшов був із Юдеї й сї речі прорік, що ти починив вси над жертівником Бетелським.
18. 1 повелїв: Не займайте його! Нїхто не трівож костей його! От і зоставили костї його як і косії пророка, що приходив із Самариї.
19. До того ж порозвалював Йосіязборища висот по городах Самарийських, що построїли були царі Ізраїлські, прогнївуючи Господа, й вдіяв в ними те саме, що вробив у Бетелї.
20. І повбивав всїх висотнїх жерцїв, що там були при жертівниках, та й попалив на них людські костї. Тодї вернувсь у Ерусалим.
21. І повелїв царь усьому народові,кажучи: Сьвяткуйте Господеві, Богу вашому, паску, як прописано в цій книвї вакону;
22. Бо не сьвятковано такої паскивід суддівських часів, що судили Ізраїля, й по всї часи царів Івраїлських і царів Юдейських;
23. Аж у вісімнадцятому роцї царювання Йосіїного сьвяткували сю паску Господеві в Ерусалимі.
24. І повигублював Йосія ще й викликачів мертвих, й чарівників, тераФими й ідоли й всї ті гидоти, які були в вемлї Юдейській і в Ерусалимі, щоб ввійшли в силу слова вакону, написані в книвї, що внайшов у храму Господньому сьвященник Хелкія.
25. 1 не було рівнї йому між царями, перед ним, хто б обернувся так в усього серця, в усієї душі й з усієї сили до Господа, притьма по вакону Мойсейовому, та й після його не встав йому рівня.
26. Однак же Господь не відложивгнїву великої досади своєї, що запалав проти Юди ва всї ровярювання, якими підпалював його на гнїв Манассія.
27. І рече Господь: Віддалю й Юдувід лиця мого, як віддалив Ізраїля. й відкину від себе город сей, Ерусалим,
