Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/442

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

430

Друга книга Паралипоменон 21. 22.


430 ДРУГА КНИГА ПАРАЛИПОМЕНОН 21. 22.


Голова 21.

І спочив ЙосаФат із отцями своїми, З поховали його при батьках його в Давидовому місті. І став царем Йорам, син його, замість його.

 2. А були в його брати, сини ЙосаФатові: Азарія й Ехіїл, і Захарія й Азарій, і Михаїл і СаФатія: всї вони сини ЙосаФатові, царя Ізрайлевого.

 3. 1 дав їм батько багато дарів сріблом і золотом і дорогоцінними річами разом із утвердженими городами в Юдеї; а царство віддав Йорамові, бо він був найстарший.

 4. 1 вступив Йорам на царство отцясвого, а коли вбився в силу, повбивав братів своїх мечем, та ще й деяких із князів Ізрайлевих.

 5. Трийцять два роки було Йорамові, як зацарював, а царював вісїм років в Ерусалимі;

 6. 1 ходив він стежками царів Ізраїлських, як се чинив дім Ахабів, бо Ахабова дочка була йому жінкою, й чинив він зло в очах Господніх.

 7. Одначе Господь не хотів занапастити дому Давидового ради вавіту, що постановив із Давидом, і черев те, що обіцяв дати йому сьвіточ і синам його по всі часи.

 8. За його часів відпав Едом від Юди, й постановили в себе царя,

 9. 1 пійшов Йорам ів своїми військовими начальниками, і всі колесницї в ним; і встав в ночі й побив Ідумеїв, що були обступили його, й начальників над колесницями (і повтікав народ у домівки свої).

 10. Одначе Едом відпав таки від Юди й по сей день. Того самого часу відпала й Либна від його, бо він покинув Господа, Бога батьків своїх.

 11. Він позаводив також і висоти нагорах Юдейських, і завів роспусту між Ерусалимцями й попсував Юдею.

 12. І надійшло до його письмо відІлиї пророка, а в йому було сказано: Так говорить Господь, Бог Давида, отця твого: за те, що ти не пійшов дорогами ЙосаФата, отця твого, й дорогами Аси, царя Юдейського,

 13. А пійшов стежкою царів Ізрайлевих і завів роспусту в Юдеї і в Ерусалим цїв, як заводіїв роспусту дім Ахабів, та ще й до того повбивав братів твоїх, — дім батька твого, — котрі ліпші за тебе,

 14. За те ж побе Господь великимпобоєм народ твій, й синів твоїх, і жінок твоїх, і все добро твоє,

 16. Тебе ж самого — тяжкою хоробою, хоробою жолудка твого, так що внутро твоє випадати ме в болях день нова день.

 16. 1 вбудив Господь проти Йорамадух Филистіїв та Арабів, сумежних в Етионіями;

 17. 1 пійшли вони на Юдею й напали на неї, й повабірали все добро, яке було в домі царському, а до того й синів його й жінок його, й не аісталось в його сина, окрім Оховїї, найменшого в синів його.

 18. А до сього всього наслав Господьневигойну хворобу на нутро його.

 19. Так було день у день, а в геіит^'другого року випали внутренностї його від слабості його, й вмер він в великих муках; і не спалив йому народ його пахощів, як чинив се батькам його.

 20. Трийцять два роки було йому,як став він царем, а вісїм років царював в Ерусалимі; і відійшов неоплаканий, и поховали його в місті Давидовому, та не в царському гробовищі.

Голова 22.

І поставили Ерусалимцї царем Оховію, найменшого його сина, замість його, бо всїх старших повбивала орда, що прийшла було в Арабами до стану, — й став царем Охозія, син Йорама, царя Юдейського.

 2. Охозії було двайцять два роки,як став царем, а царював він один рік у Ерусалимі; мати його ввалась Готолїя, дочка Амбріева.

 3. 1 він ходив стежками дому Ахабового, бо його мати була йому дорадницею на вчинки бевбожні.

 4. І чинив він вло в очах Господніх, як і дом Ахабів, бо він був йому дорадником по смерті батька його, на його погубу. бЛйдучи ва їх порадою, пійшов він ів Йорамом, сином Ахабовим, царем Івраїлським, на войну проти Азаїла,