610
Книга пророка Ісаїї 6. 7.
твоїх уст, і взята від тебе беззаконність твоя й з гріха твого ти очище
8. І почув я голос Господень, що говорив: Кого б менї послати, й хто нам пійде? І сказав я: Ось я, пошли мене!
9. І відказав він: Іди й промов дотих людей: Слухати мете й не зрозумієте, і дивити метесь очима, та не вбачати мете;
10. Бо запеклося серце в сього народу, й тяжко чують ушима, та й очі свої затулили, щоб не бачити очима, й не почути ушима; й не второпають серцем, та й не навернуться, щоб я їх оздоровив.
11. І промовив я: Докіль же сього,Господи? А він сказав: Докіль не опустіють міста й не зостануть бев осадників, а доми без людей, та докіль земля отта цілком не стане пустинею.
12. І далеко займе Господь людей (вневолю), й пусто-глухо в землі стане.
13. І коли б ще десята частина зосталась на ній і назад вернулась, та знов буде спустошена; та як із теребинта й з дуба, коли їх зрубати, зостається корінь, так сьвяте насінне вийде з кореня того.
І було за царя Юдейського Ахаза Йоатаменка, сина Озіїного, виступав Резин, царь Сирийський, та Факей Ремалїєнко, царь Ізраїлський, проти Ерусалиму, щоб його звоювати, та не здолїли його здобути.
2. Як же сповіщено Давидовому домові: ось Сирийцї розтаборились в вемлї Ефраїмовій, тоді затремтіло в його й в його люду серце, як тремтить гаєве дерево перед вітром.
3. Господь же сказав до Ісаїї: Ійдина зустріч Ахазові, ти й син твій ІИеар-Ясуб, на край водопроводу з верхнього ставу на Шаповаловому шляху,
4. Та й промов до його: Бувай обачен і спокоєн; не лякайсь і нехай не заниває в тебе серце перед оттими двома недогарками-головнями, дарма, що так лютує Резші із Сирийцяміг та з Ремалїєнко м. б. Сирия бо, Ефраїм та Ремалїєнко вадумали проти тебе ось яке лихо:
6. Двиньмо проти Юди, та вворушмо його й звоюймо його, й настановимо над ним царем сина Табеїлового.
7. Та Господь Бог ось як говорить:Нїчо 8 того не буде й воно так не станеться;
8. Бо Дамаск — голова Сириї, а Резин —голова в Дамаску, а через шістьдесять і пять год Ефраїм перестане бути народом;
9. А Самария — голова ЕФраїмова,а Ремалїєнко — голова Самариїна. Як ви не вірите, так і не остоїтесь.
10. 1 говорив далїй Господь Ахазові:
11. Проси внаку собі в Господа, Бога твого, глибоко зпід землі, або високо знад землї.
12. Ахаз же відказав: Не проситиму й не буду Господа спокутувати
13. Тодї сказав (Ісаїя): Слухай же,доме Давидів: Мало з вас докучати людям, щоб іще й мойму Богові докоряти?
14. Оце ж дасть вам сам Господьзнак: Ось невинна дівиця почне в утробі та й породить сина, й дадуть імя йому Еммануїл (Бог із нами).
15. Молоком та медом буде він жити, аж буде вміти лихе відпихати, а добре вибірати.
16. Але перш, ніж те хлопя навчиться лихе відпихати, а добре вибірати, буде та земля, що її лякаєшся, полишена обома своїми царями.
17. Но й на тебе й на народ твій тана твою родину напустить Господь такі днї, яких не було з того часу, коли ЕФраїм одпав од Юди, — напустить царя Ассирийського.
18. І накличе тодї Господь овади зНиливого рукава в Египтї та бжоли з землі Ассирийської*, —
19. І налетять вони та й осядутьсявсі по байраках та по скеляннх щілинах і скрізь по тернових кущах та деревах.
20. І пообголює тодї Господь бритвою, найнятою по тім боцї ЕвФрату, царем Ассирийським, голову й волоссє над ногами, ба й саму бороду. * Напустить Егпатлв і Ассирийцїв. IV. Цар. 23 і 16, 7—8.
