Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/623

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

611

Книга пророка Ісаїї 7. 8. 9.


КНИГА ПРОРОКА ІСАЇЇ 7. 8. 9.


 21. І буде того часу: хто держатиме одну корову та дві вівці,

 22. Надоювати ме від них стільки молока, що їсти ме масло; маслом та медом харчити метьсл кожен, хто ще зостанеться в тій країні.

 23. І буде того часу таке: всюди, деросла тисяча виноградних ло8 на тисячу срібних, поросте там тернина та глоги колючі.

 24. Хиба 8 стрілами та луками ходити муть туди, бо вся земля варосте самими тернами та бодяками.

 25. 1 нї на одно узгіррв, що їх сапами сапали, не зважишся пійти, боючись тернини й бодяків колючих; виганяти муть туди хиба воли, та дріб буде їх топтати.

Голова 8.

І рече до мене Господь: Возьми великий збиток та й напиши на йому розборчиво письмом людським: „Квапся луп здирати, бери хутко користь. “

 2. 1 взяв я надійних сьвідків: сьвященника Урію та Захарію, сина Барахіїного, —

 3. 1 приступив я до пророкинї, й завагонїла вона й вродила сина. І сказав мені Господь: Дай йому імя: „квапся луп здирати, бери хутко користь**;

 4. Перше бо, нїж хлопя в’уміє вимовити „тату й мамоа, заберуть скарби Дамаску й луп із Самариї перед царем Ассирийським.

 5. 1 говорив дальше до мене Господь ;

 6. За те, що сей люд нїзащо собі мавтихі води Силоамські та вподобав собі Резина й Ремалїенка,

 7. Нашле на його Господь води рікивеликої й бурливої, нашле царя Ассирийського й всю його силу, й прибуде вона в усїх руслах своїх і виступить із усїх берегів своїх;

 8. 1 розпливесь по Юдеї, підіймаючись що-раз висше, й сягати ме аж по шию; й розпростерті крила його сягати муть через усю ширину землі твоєї, Еммануїле.

 9. Ворогуйте собі, народи, та тремтіть; вважайте, всї далекі землі! В'оруясуйтесь, та тремтіть; заперізуйтесь до бою, але дрожіть! Ю. Складайте задуми, та вони в ніщо обернуться; виповідайте їх словом, та воно не вбудесь, бо се — з нами Бог!

 11. Бо ось що говорив менї Господь,поклавши на мене руку, й вкладаючи мені на серце, не ходити дорогою сього народу, — і промовив:

 12. Не говоріть: „Змова“! бо народсей все вмовою вважав; не бійтесь того, чого він боїться, й не лякайтесь.

 13. Бога сил небесних — його, яксьвятого, шануйте; його одного вам боятись, перед ним вам дрожати!

 14. Він один ваше осьвященнє, тавін камінь спотикнення та скеля згіршення обом домам Ізраїля; він сіть і западня осадникам Єрусалиму.

 15. 1 багацько таких буде, що спіткнуться, впадуть — розібються, і запутаються в сїтї й будуть зловлені.

 16. Завяжи ж се сьвідченнє, й запечатай обяв при учениках моїх.

 17. От і надіюсь я на Господа, хочвін і закрив лице своє від дому Яковового, і я вповаю на його.

 18. Ось я й дїти, що дав менї Господь як дороговкази та прообрази в Ізраїлі від Господа сил, продуваючого на Сион-горі!

 19. Коли радять вам: Питайте тих,що померших викликають, чарівників, шептухів та тих, що в черева говорять, — то ви одкажіть: Хиба ж народові не до свого обертатись Бога? хиба ж мерців про живих питати?

 20. Звертайтесь до вакону та до обяву. А вони, — як не так говорять, як там скавано, то нема в них сьвітла.

 21. 1 будуть блукатись по вемлї, гноблені й голодні; а в голодї будуть лютувати та царя свого й Бога свого дармо проклинати.

 22. Поглянуть вгору, й позирнутьна землю, — а всюди горе, морок і густа темрява, й в темряву попадуть. Та не на все буде там темрява, де вона тепер така густа.

Голова 9.

Переднїйший час впокорив землю Забулонову й землю НеФталїєву; та пізнїйший звеличить приморську дорогу, за-Йорданську сторону, Галилею поганську.

 2. Люд, що в темряві блукав, з’у

3 9*