Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/624

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

612

Книга пророка Ісаїї 9. 10.


КНИГА ПРОРОКА ІСАЇІ 9. 10.

здрить сьвітло велике; живучим в країні тїнї смертної, сьвітло засияв.

 3. Ти розмножиш народ, даси йомурадощі великі; звеселиться він перед тобою, як веселяться, коли обжинки справляють, як радуються, коли здобич ділять.

 4. Бо ярмо, що його давило, й палицю, що його побивала, й тростину у гнобителя його — ти поторощиш, як за Мидияма.

 5. Бо вся обув жовнїра й одежа, ввійні кровю злита, пійде на спаленне, на жир огневі.

 6. Бо хлопятко народилось нам —син даний нам; власть на раменах його, а дадуть імя йому: Дивний, Порадник, Бог кріпкий, Отець будучого віку, Князь мира.

 7. Царству його й миру його не будегряниць; на Давидовім престолї й царстві він сяде, щоб утвердити й укріпити його судом справедливим від тепер по віки. Ревнива любов Господа Саваота се вчинить.

 8. Слово посилає Господь до Якова,й спевняєсь воно на Ізраїлі,

 9. Щоб узнав (свою нероввагу) ввесьнарод — Ефраїм і осадники Самариї, що так вгорда й надуто мовляють:

 10. Опала цегла, — побудуємо 8 тесаного каменя, вирубано сикомору, — заступимо її кедриною.

 11. 1 підніме Господь проти його ворогів Резинових, і узброіть неприятелїв його:

 12. Сирийцїв од сходу, Филистіївз заходу, й будуть вони Ізраїля повним ротом жерти. Та й ще гнїв його не одвернесь, і рука його все ще простягнута.

 13. Та народ таки не обертаєсь докарачого його, й до Господа Саваота не прибігає.

 14. 1 відсіче Господь у Ізраїля голову й хвоста, зітне пальму и тростину одного дня:

 15. Старець і знатний се — голова;а пророк, що вчить неправди, се — хвіст.

 16. Провідники сього народу поведуть його блудом, а ті, що даються їм вести — погибнуть.

 17. Тим не мати ме Господь утїхи й8 хлопців у його, та й сиріт і вдовиць його не помилує; бо вони всї зледащіли, всї вони нещирі, та й всї уста безбожності* повні. Та й ще гнїв його не одвернесь і рука його все ще простягнута.

 18. Бо беззаконність огнем загорілась; пожерає тернину й бо дяки колючі, та палає в гущавинах лїса, що аж стовпами дим піднімаєсь.

 19. Лютість Господа Саваота спалить8емлю, і народ станеться жиром огня; чоловік не пощадить і брата свого.

 20. Різати муть управо, та й будутьголодні; будуть їсти на ліво, та й не будуть ситі; кожен їсти ме тіло, руки в себе:

 21. Манассій — Ефраїма, Ефраїмже Манассію, а оба равом — Юду.

 22. Та й тодї ще гнїв його не одвернесь, і рука його все ще простягнута.

Голова 10.

Горе тим, що несправедливі надають закони та пишуть жорстокі засуди,

 2. Щоб відправляти вбогих без правого суду, й видирати права злиденним у мойму народі; щоб І8 удовицї, користь тягнути, й сиріт обдирати.

 3. Що ж ви будете чинити, як деньнавідання прийде, як погибель здалека надійде? Де захисту будете шукати, де подінете скарби ваші?

 4. Без мене згорбитесь в оковах, поляжете між убитими. Та й тодї ще не одвернесь гнїв його, й рука його все ще простягнута.

 5. О, Ассур — він палиця мого гніву, а кий в руцї його — се моя досада !

 6. Я пошлю його на народ сей безбожний, на той нарід, що підпалює гнїв мій, та дам йому прикая, ограбити його до нитки, вдобувати здобич у його, та, мов грязюку на дорозі, його місити.

 7. Но він иншої про се гадки, не такпомислить серце його: на думці в його — вигубити й викоренити не трохи ще инпшх народів.

 8. Хиба ж князі мої не царі? скажевін собі.

 9. Хиба Хальне не те, що й Кархемис? або Емат не те, що й Арпад? а Самария не те, що Дамаск?