616
Книга пророка Ісаїї 14. 15. 16.
ляв — що хитав землею, та трусив царствами?
17. Що в пустиню обернув сьвіт, його міста побурив, полонянам не давав вертатись в домівку?
18. Всї царі в народів, всї спочивають, кожен в честі у своїй домівцї;
19. Ти ж покинутий за гробовищем,як пуста галузка, мов одежа вбитих, мечем посічених, що їх вкидають у вапяні ями, — ти, мов те падло, що його топчуть,
20. Не будеш із ними в могилі; тибо спустошив землю твою, вбивав народ твій: о, по віки не спогадавсь рід лиходіїв!
21. Готуйте різанину синам його забеззаконності батька їх, щоб не піднялись і не заволоділи землею, та не сповнили сьвіт ворожнечею.
22. Так, встану на них — говоритьГосподь Саваот — і вигублю імя Вавилону до нащадку — й сина и внука, говорить Господь.
23. І вчиню його пробутком їжа таболотом, і вимету його мітлою, витираючою до чистого, говорить Господь Саваот.
24. Клянучись, говорить Господьсил: Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і станеться,
25. Щоб стерти Ассирийця в землїмоїй й розтоптати його на горах моїх; а тоді спаде 8 них ярмо його, й здійметься тягар І8 плечей в їх.
26. Так призначено, так постановлено про всі (поганські) 8емлї, а се рука, простягнута на всї ті народи;
27. Бо се призначив Господь сил, іхто зможе те відмінити? рука його простягнута, — хто її відверне?
28. В році ж, коли вмер царь Ахаз,було ось таке пророче слово:
29. Не радуйся, земле Филистійська,що поломана палиця, побивавша тебе; бо 8 кореня змиїного вийде гаспид, а плодом із його буде літаючий дракон.
30. А тоді бідні стануть насичені, азлиденні безпечно будуть спочивати*; твій же корінь уморю голодом, а й нащадок у тебе вигублю. * Народ жидівський.
31. Ридайте ж, ворота*, вий голосно, місто! Розпадешся ти, земле Филистійська; ось бо — від півночі ковпіт димом надходить, а нема втомленого в їх полках.
32. І що ж тоді скажуть вістникинароду? Ось те, — що Господь утвердив Сиона, що в йому знайдуть захист убогі 8 народу його.
Слово пророче про Моабіїв: Так! ніччю збурений буде Ар-Моаб ** і спустошений; так! вночі збурений буде Кир-Моаб і спустошений!
2. Виходить він ід Баїту й Дибону,виходить на висоти, плакати; Моаб ридав над Набою йМедевою; в усїх їх острижені голови, у всіх оголені бороди.
3. Скрізь по улицях у веріттю люде:на дахах, по ринках всї ридають, в сльозах потапають.
4. 1 Есебон і Елеала голосять; крикїх доходить аж до Яази.
5. Й мов серце ридав над Моабом:втікають із його ’д Сигору, до третьої Егли; виходять, плачучи, на Лухит; по Хоронаїмській дорозі гірко голосять;
6. Бо висхнуть води в Нимримі, позасихають луги, трава вигорить, вся зелень ізникне.
7. Тим переносять вони останки добутку, та, що врятували, поза ріку Арабську.
8. Плач по всій 8емлї Моабській;Як вони голосять, чути аж в Еглаймі, плач його несеться до Беер-Елиму:
9. Бо вода в Дибонї взялась ужекровю; — та я наведу на Дибон іще нове лихо — левів на тих, що з Моабу повтікали, та й в краю зостались.
Посилайте ягнята владиці землї з Сели в пустинї на гору дочки Сионської;
2. Дочки бо Моабійські будуть колобродів Арнону, наче та птичка, з гнізда викинена. * Старшини, що засїдали в воротях. ** Через Вавилонцїв.
