633
Книга пророка Ісаїї 37. 38.
28. Чи седиш ти, чи виходиш, чивходиш, — усе я знаю, знаю й те, як ти проти мене буяєш;
29. За твою буту проти мене, та щотвоя гординя до мого дойшла слуху, я тобі в ніздра каблучку заправлю, й вубела мої у рот твій (заложу), й ваверну тебе тим же шляхом, яким сюди прийшов єси.
30. І ось тобі, Езекію знамено: Сьогороку їсти мете те, що виросло з витрушеного зерна, а в другому роцї — самосївне (від кореня), у третьому ж роцї сїйте й жнїте й насаджуйте виноградники та й споживайте плод їх.
31. І що з Юдиного дому ще вісталось, те пустить знов коріннє внизу й появить плід угорі;
32. Бо з Ерусалиму зийде (мов трава) останок, а те, що врятуєсь — із гори Сиону. Ревнуваннє Господа сил се вчинить.
33. Тим Господь ось так говоритьпро царя Ассирийського: Не ввійти йому в сей город, і стріли туди не пустить, не приступить до його під щитом, і не насипле кругом його валу:
34. Тим самим шляхом, що прийшовним, він вернесь, а в місто се він не ввійде, — говорить Господь.
35. Город сей я боронити буду, щобйого спасти — вадля себе й слуги мого Давида.
36. І вийшов ангел Господень та йубив у таборі Ассирійському сто вісїмдесять і пять тисяч чоловіка, й як повставали рано вранці, — аж се самі мертві тїла.
37. 1 рушив Сеннахерим, царь Ассирийський, та й відступив, а вернувшись, жив у Ниневиї.
38. І як молився він раз у храмусвого бога Нисроха, вбили його мечем сини його, Адрамелех та Шарезер, і повтікали ув Арарат-землю, а син його Асардан настав царем замість його.
Того часу занедужав Езекія на смерть. І прийшов до його пророк Ісаїя Амосенко й рече до його: Так говорить Господь: Упорядкуй дом твій, бо вмреш, не одужаєш.
2. 1 повернувся Езекія лицем до стіни, й молився Господеві сими словами:
3. Ой Господи! спогадай же, що ящиро й неподїленим серцем ходив перед лицем твоїм і чинив те, що тобі до вподоби. Та й заплакав Езекія в голос.
4. 1 прийшло слово Господнє до Ісаіїтаке:
5. Ійди й промов до Евекії: Так говорить Господь, Бог предка твого Давида: Почув я молитву твою, побачив сльози твої і ось я придам тобі віку ще пятнайцять років;
6. Ще ж визволю тебе й сей городіз потали в царя Ассирийського, й берегти му сей город від нападу.
7. 1 ось що буде тобі внаком од Господа, що справдить Господь слово, яке виповів:
8. От я заверну па десять ступнївназад тїнь сонячну, що пройшла вже на сонцевказові Ахазовому. І вернулося сонце на десять ступнїв, що пройшло по сонцевказу.
9. Молитва Езекіїна, царя Юдейського, як він нездужав, та й знов одужав од своєї недуги:
10. Я сказав був собі: в середині*лїт моїх маю оце відійти до воріт преисподньої; однято менї останок віку мого.
11. І говорив я: Не побачу вже Господа Бога (в дому його) між людьми живими; не побачу й людини зміж тих, що живуть на сїм сьвітї;
12. Домівка моя розбираєсь із місцята й забіраєсь од мене, як будка пастуша; перетяте, мов (нитка) у ткача, життє моє. Так, він відотне мене од основи; день і ніч ждав я, що ти пошлеш уже конець життю мойму.
13. Я ждав до ранку; він бо, як лев,покрушив костї мої; день і ніч думав я, що тут-тут нашлеш конець менї.
14. Наче журавель, як пискля у ластівки, пищав я, тужив як голуб, сумно гляділи в небо очі мої: Господи, я придавлений, рятуй мене!
15. Що ж казати менї, коли він таксказав і вчинив? Тихо буду переходити (в гадках) кожний рік живнї моєї, споминати горе серця мого.
16. Господи! так усї жиють, — сим
