Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/658

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

646

Книга пророка Ісаїї 53. 54.


КНИГА ПРОРОКА ІСАІЇ 58. 54.


Голова 53.

Хто пійме віри тому, що ми чували, . й кому явна правиця Господня ?

 2. Він* бо виступив перед ним, якпагонець, і як паросток із землї сухої; а нема в йому нї виду, нї величності; й ми бачили його, та не було в йому вподоби, щоб надила нас до него.

 3. Він — маловажений і в погордї улюдей; чоловік, зазнавший горя й болів, так що ми від него одвертали лице своє; гордили ним, та й ми його нї за що мали.

 4. Та він взяв болестї й недуги нашіна себе; а нам здавалось, що се Бог його покарав, побив та понивив.

 5. Він же поранений був за гріхинаші й мучений за беззаконня наші; се кара за ввесь мир наш упала на него, й ми його ранами оздоровлені.

 6. Всї ми блукали, як вівцї, коженходив своєю дорогою, — провини ж усїх нас вложив Господь на него одного.,

 7. Його брано на допит, та він терпів добровільно й не отвирав уст своїх ; неначе вівцю на заріз, його ведено, й як ягня перед постригачем німує, так і він не одчиняв уст своїх.

 8. З узів і від суду нірвано його**,хоч рід його — хто його збагне? Вирвано його з землі живущих; за проступки людей моїх притерпів він смерть.

 9. Визначили гріб йому з злодіями,та його погребано в багатого, бо не вчинив він гріха, й неправди не було в устах його.

 10. Та Господу вгодно було йоговбити, то ж віддав його на муки; но як він принесе життє своє в жертву примирення, то й узрить потомство довговічне, й рука його доведе волю Господню до щасливого успіху.

 11. Вдоволений споглядати ме вінна працю життя свого, а ведучи до пізнання його (Бога), він, праведник, слуга мій, оправдає многих, гріхи ж їх понесе на собі.

 12. Тим же то я дам йому пай міжможними, й з сильними ділити ме здо* Христос. ** На крест. бич, за те, що оддав свою душу (життє) на смерть, і до лиходіїв дав себе прилїчити, хоч він приймив на себе гріхи многих, і 8а проступників зробився посередником.

Голова 54.

Возвеселися, неплідня, ти, що не роджала; викликай радісним голосом, ти, що породїльнїх мук не знада; більше бо дітей в опущеної, ніж у тої, що має мужа — говорить Господь*.

 2. Розшири місце намету твого, розпростри ширше накривала пробутків твоїх; годї тіснитись, — попусти довше верівки твої, вганяй глибоко в землю приколки наметові;

 3. Бо ти розпросторишся направо 8наліво, а потомки твої вагорнуть народи, й населять попустошені городи.

 4. Не бійся, не дознаєш стиду; нелякайся, не зазнаєш наруги; забудеш сором молодощів своїх, і не згадаєш більше вневаги свого вдовування.

 5. Се бо сам твій творець стане мужем твоїм; на ймя йому—Господь Саваот; він відкупитель твій, Сьвятий Івраїля; він Богом всієї землі названий буде.

 6. Як жену, покинуту й опечаленудухом, покликує тебе Господь; як жену 8 молодощів, що був її одправив, — говорить Бог твій.

 7. На час невеличкий покинув я бувтебе; тепер же з великою любовю приймаю тебе.

 8. В запалі гнїву я на короткий чассховав був лице моє від тебе, тепер же вічною любовю помилую тебе, — говорить твій Господь.

 9. Се бо мені — як Нойові води: якя поклявся, що Нойові води не прийдуть вже більше на землю, оттак поклявся я, не гнівитись на тебе й тебе не карати.

 10. Гори бо з місця здвигнуться йгорби похитнуться, — милість же моя не одвернесь од тебе, й заповіт миру * Зразу була церков жидівска, мовби духовною суиругою Бога; тепер же мала церков Христова, що зразу була неплідна, ста а цліднїіішою суиругою.