Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/703

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

691

Книга пророка Еремії 34. 35.


КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМІЇ 84. 35.

муть і голосити: Ой володарю! я бо вирік се слово, говорить Господь.

 6. І переповів Еремія пророк Седекїї, цареві Юдейському, всї цї слова в Ерусалимі.

 7. Тим часом військо царя Вавилонського воювало проти Ерусалиму, та проти инших міст Юдейських, що ще цілі остались, проти Лахису, та Азеки; одні бо сї зоставались ізміж городів Юдиних, як городи утверджені.

 8. Слово, що надійшло від Господадо Еремії послі того, як царь Седекія вчинив умову 8 усім людом у Ерусалимі, щоб оповістити волю невольникам,

 9. Щоб кожен пустив на волю рабасвого й рабиню свою, Еврея й Еврейку, щоб ніхто свого земляка Юдея не держав 8а невольника,

 10. І послухали всї князї й усї люде, що вчинили вмову, щоб пустити на волю кожному свого раба й кожному свою рабиню, щоб ніхто вже не держав їх за невольників, і згодились на се й повипускали.

 11. Опісля же надумались і почали8нов брати рабів і рабинь, що їх були пустили на волю і поробили їх силоміць невольниками й невольницями.

 12. І надійшло слово Господнє відГоспода до Еремії таке:

 13. Так говорить Господд>, Бог Іврайлїв: Я вчинив був вавіт І8 отцями вашими, як вивів їх із землі Египецької, з дому неволї, й установив:

 14. Як упливе сім років, пускайтена волю кожен свого земляка-Еврея, що тобі продано. Шість літ нехай він служить тобі, а потім пусти його од себе на волю. Батьки же ваші не послухали мене й не прихилили уха свого.

 15. Нині ви обернулись і вчинилибули праведне перед очима моїми, оповістивши кожен волю ближньому свому, та й вчинили завіт передо мною в домі, що названо його імям моїм;

 16. Опісля же надумались, і збезчестили імя мов, вабравши назад кожен раба свого й кожен рабиню свою, що повипускали були на волю, куди їх серцю любо, й робите їх вашими рабами й рабинями.

 17. Тим же то так говорить Господь:Не послухали ви мене, як річ була про те, щоб кожний оповістив волю братові свойму й ближньому свойму; за се ж, говорить Господь, оповіщаю я вам волю й відпускаю вас на меч, на морову заразу та голоднечу, й пущу вас у ростіч по всїх царствах земних;

 18. 1 віддам тих, що переступили завіт мій та не додержали слів завіту, що на його пристали перед лицем моїм, розтявши навимка на двоє й пройшовши проміж половинами його, —

 19. Князів Юдиних і старшину Єрусалимську, скопців і сьвященників і ввесь люд країни, що проходили проміж половинами 8 телця,

 20. Подам їх на поталу ворогам їхі на поталу тим, що на їх душу настають, і буде труп їх жиром піднебесному птаству й польовому зьвіррю.

 21. Седекію, царя Юдейського, й князів його подам на поталу ворогам їх, і в руки настаючих на життв їх і на поталу військові царя Вавилонського, що тепер відступило від вас*.

 22. Ось, я прикажу, говорить Господь, і заверну їх ід сьому місту, а вони нападуть на його й опанують його й пустять його на пожар, а городи Юдині оберну в бевлюдну пустиню.

Голова 35.

Слово, що надійшло від Господа до Еремії за Йоакима Йосівнка, царя Юдейського:

 2. Ійди до родини Рехавіїв і поговори 8 ними та й приведи їх до Господнього дому, в одну сьвітлицю, і дай їм пити вина.

 3. Я взяв Язанїю, сина Еремії Авазинїенкового, 8 його братами й 8 усіма його синами й усю родину Рехавіївську,

 4. Та й привів їх до Господнього дому, в сьвітлицю синів Анана Годолївнка, Божого чоловіка, що була коло сьвітлицї князівської, над сьвітлицею Маасеїною Селуменковою, придверника; * Голова 37, 4.