705
Книга пророка Еремії 49.
4. Чого пишаєшся долинами? Потечуть левади твої кровю, зрадлива дочко, що, вповаючи на скарби свої, мовляєш: Хто наступить на мене?
5. Ось, я пошлю на тебе страх 8 усїхоколиць твоїх, говорить Господь, Бог Саваот; порозбігаєтесь необзир, і ніхто не повбірав втікачів.
6. Та навпосдї я знов ваверну полонян Аммонїїв, говорить Господь.
7. А про Едома так говорить Господьсил небесних: Невже ж у Теманї та нема розуму? Чи то ж не стало ради в премудрих? хиба ж змаліла їх мудрість?
8. Утікайте, обернувшись плечима,ховайтесь глибоко в печерах, осадники Деданські, попущу бо погибель на Евава, надходить час навідання мого.
9. Коли б винники та ввійшли в виноградник у тебе, то певно лишили б скідька не зірваних грон, та й коли б 8ДОДЇІ прийшли в ночі, то набрали б собі, скілько їм треба;
10. Я ж обберу Езава до нага, всїсховища його повідшукую, нїде не притаіться. Вигублене буде його потомство, й брати його й сусіди його; й вникне він зовсім.
11. Полиши тілько твої сироти, яне дам їм загинути, та й вдови твої нехай вповають на мене.
12. Так бо говорить Господь: Ось, іті, що їм не належалось би пити кубка кари, будуть його конче пити, а ти б то не мав бути покараний? Нї, не втечеш безкарно, мусиш випити.
13. Кленусь бо самим собою, говорить Господь, що Восор станеться острахом, сьміховшцем, дивовижею й прокляттєм, а всі його міста поробляться вічними пустками!
14. Я чув звістку від Господа, та йпосли порозсилано вже до народів казати: Збирайтесь, ійдїть на него, ставайте до бою!
15. Ось бо, я вчиню тебе малим міжнародами, згірдним перед людьми.
16. Грівна постава твоя і надуте серце завели тебе, живущого в печерах скельних та вершинах гірських. Бо хоч би ти так високо, як орел, звив ГНІЗДО собі, то я й звідти скину тебе, говорить Господь.
17. 1 зробиться Едом острахом; хтопопри його буде переходити, в'уміється і буде посвистувати, споглядаючи на рани його.
18. Як Содома та Гоморра провалились, а з ними й сусідні городи, говорить Господь, так і там ніхто вже не буде жити, й ніяка людина не поселиться.
19. Ось він*, як той лев, виступитьвід вижин Йорданських на ті утверджені місця; їх же я зневолю швидко вийти з Ідумеї, і, хто вибраний, того над нею поставлю. Хто бо рівня менї? і хто стане вимагати в мене відповіді? та й де той пастирь, що встояв би проти мене?
20. Тим же то слухайте про постанову Господню і що він судив учинити Едому, та й що задумав зробити осадникам Теманським: дїйстно, найслабші з того стада займуть їх у полонь і попустошать осади їх.
21. Від гуку їх упадку стрясеться земля, а луна від їх крику чутна буде поза Червоним морем.
22. Так, орлом підійметься він, налетить і ровпустить крила понад Восором, і серце невміраків Едомських буде тоді, як серце в жінки-породїлї.
23. Про Дамаск: Осоромлені Емат іАрпад: почувши сумну вість, вони впали духом; трівога обгорнула їх, неначе на морі, не мужуть успокоітись.
24. Опустив руки Дамаск і кинувсяна втеки; його обняв страх, схопили його болї й муки, мов породілю.
25. Ой чом же не вцїлїло се містославне, сей город, що ним я втішався?
26. Так, поляжуть молодики його наулицях його й усї військові люде погибнуть того часу, говорить Господь сил небесних.
27. І розложу огонь попід мурамиДамаськими, й пожере він палати царя Венадада.
28. Про Кедар і про царства Азорські, що (опісля) звоював Навуходонозор, царь Вавилонський, так говорить Господь: Уставайте, рушайте на Кедар та й звоюйте тих осадників восточних! * Навуходонозор.
