129
Дїяння сьвятих Апостолів 12. 13.
діяння сьвятих
14. і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила дверей, а вбігши, сповістила, що Петр стоїть під дверима.
15. Вони ж сказали до неї: Збожеволіла вси. Вона ж таки говорила, що се так. Вони ж казали: Се ангел його.
16. Петр же не перестав стукати;відчинивши ж, увидїли його, та й здивувались.
17. Махнувши ж їм рукою, щоб мовчали, оповів їм, як Господь вивів його з темницї. Рече ж: Сповістіть Якова та братів про се. І, вийшовши, пійшов у друге місце.
13. Скоро ж настав день, зробивсьнемалий переполох між воїнами, що стало ся з Петром.
19. Ірод же, пошукавши його, й незнайшовши, судив сторожів, та й звелів покарати їх. І перейшовши 8 Юдеї в Кисарию, жив (там).
20. Лютував же Ірод на Тирян тана Сидонян. Прийшовши ж однодушно до него, й приєднавши Бласта, царського постельника, просили примирря; бо земля їх живилась од царської.
21. Призначеного ж дня Ірод, одігпшсь у царські шати і сївши на престолі, промовляв до них:
22. Народ же покликував: Голос Бога, а не чоловіка!
23. Зараз же поразив його ангел Господень за те, що не віддав слави Богу; і в'їли його черви, і вмер.
24. Слово ж Боже росло і множилось.
25. Варнава ж та Савло вернулисьІ8 Єрусалиму, сповнивши службу, і в8явпш 8 собою Йоана, званого Марком.
Були ж у церкві, що була в Антиохиї, деякі пророки та вчителі: Варнава та Симеон, званий Нигером, та Лукий Киринейський, та Манаіл, врощений в Іродом четверовластником, та Савло.
2. Як же служили Господеві та постили, рече Дух сьвятий: Відлучіть менї Варнаву та Савла на діло, до котрого покликав я їх.
3. Тодї вони, попостивши та помолившись і положивши руки на них, відпустили їх.
4. Вони ж, послані від Духа сьвятого, прийшли у Селевкию, а ввідтіля відплилн в Кипр.
5. І, бувши в Саламинї, проповідували слово Боже^по школах Жидівських ; мали ж і Иоана за слугу.
6. Пройшовши ж остров аж до Пафи, знайшли одного чарівника, Жидівського лжепророка, на ймя ВарІсуса,
7. котрий був у старости Сергія Павла, чоловіка розумного. Сей, покликавши Варнаву та Савла, бажав слухати слово Боже.
8. Противив ся ж їм Єлима чарівник (так бо перекладавть ся імя його), шукаючи одвернути старосту од віри.
9. Савло ж, — (він же) й Павел, сповнившись сьвятим Духом, і подивившись на него,
10. сказав: Ой ти, повний усякогопідступу і всякого 8ла, сину дияволів, вороже всякої правди! чи (ніколи) не перестанеш розвертати праві дороги Господні?
11. Оце ж рука Господня на тебе, йбудеш слїпий, і не бачити меш сонця до часу. І зараз обняв його туман і темрява й слоняючись (мацяючи) шукав, хто б його провів 8а руку.
12. Тодї видївши староста, що сталось, увірував, дивуючись наукою Господньою.
13. Пустивши ся ж із ПаФИ ті, щокруг Павла, прийшли в Пергию ПанФилську; Йоан же, відлучившись від них, вернувсь у Єрусалим.
14. Вони ж, перейшовши з Пергиї,прибули в Антиохию Писидийську, і ввійшовши в школу субітнього дня, посідали.
15. Як же прочитано 8 вакону тапророків, післала старшина шкільна до них, говорячи: Мужі брати, коли маєте слово утїшення до людей, то промовте.
16. Вставши ж Павел і повівши рукою, рече: Мужі Ізраїлські і богобоязливі, слухайте:
17. Бог народу Ізраїлського вибравотцїв наших, і підняв угору народ,
