135
Дїяння сьвятих Апостолів 17. 18.
зати? инші ж: Здаєть ся, буде проповідником чужих богів, — бо благовіствував їм Ісуса та воскресеннв.
19. І, схопивши його, повели в Ареопаг, говорячи: Чи можемо знати, що се ти за нову таку науку проповідуєш?
20. Чуже бо щось вносиш в уші наші; то хочемо знати, що воно мав бути.
21. Усї бо Атиняне і вахожі чужоземці нї про що инше не дбали, як говорити або слухати що нове.
22. Ставши ж Павел посередині* Ареопага,рече: Мужі Атиняне, по всьому виджу, що ви вельми побожні.
23. Бо, ходячи та дивлячись на божниці ваші, знайшов я жертівню, на котрій написано: Невідомому Богу. Кому ж ви, не відаючи, поклонявтесь, того я проповідую вам.
24. Бог, що сотворив сьвіт і все вйому, сей неба і землі Господь, не в рукотворних хмарах домув,
25. нї від рук чоловічих служеннвприймав, дознаючи нужду в чому; сам бо дав всім життє, і диханнв, і все;
26. і зробив з однієї крови ввесь рідчоловічий, щоб жили на всему лицї землї, відграничивши наперед призначені часи і границі домування їх,
27. щоб шукали Господа, чей намацяють Його та знайдуть, хоч недалеко (Він) від кожного з нас.
28. Ним бо живемо й двигаємось, івсьмо, як і деякі з ваших поетів мовляли: Його бо й рід ми.
29. Бувши ж оце Божим родом, немусимо думати, що Божество похоже на голото, або на камінь, рІ8ьбу, іскуства і видумки чоловічої.
30. От же не вважаючи на часи незнання, Бог тепер повелівав всім людям усюди каятись;
31. бо призначив день, в котрий судити ме вселенну правдою черев Чоловіка, котрого наперед постановив, подаючи певноту всім, воскресивши Його 8 мертвих.
32. Чуючи про воскресеннв мертвих,деякі сьміялись, инші ж кавали: Послухаємо тебе внов про се.
33. І так Павел пійшов в посередних.
34. Деякі ж люде, приставши до него, увірували, між котрими і Дионисий Ареопагит, і жінка на ймя Дамара, і инші з ними.
Після сього, покинувши Павел Атини, прийшов у Коринт,
2. І, знайшовши одного Жидовина,на ймя Авкилу, родом Понтянина, тільки що прибувшого з Італиї, і Прискилу, жінку його (бо Клавдий повелїв, щоб усї Жиди вийшли з Риму), прийшов до них.
3. А, бувши одного з ними ремесла,пробував у них і робив; були бо наметники по ремеслу.
4. І розмовляв що-суботи в школї, іпересьвідчував Жидів і Єленян.
5. Як же прийшов з Македониї Сила та Тимотей, був Павел спонукуваний духом, сьвідкуючи Жидам про Христа Ісуса.
6. Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду.
7. І, пійшовши звідтіля, прийшов угосподу одного, на ймя Юста, що поклоняв ся Богу, котрого господа була обіч школи.
8. Криси же, шкільний старшина,увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.
9. Рече ж Господь у нічному видінню Павлу: Не бій ся, тільки говори й не мовчи:
10. бо я з тобою, і ніхто не одважиться тобі нїчого лихого заподіяти; бо в мене багато людей у сьому городі.
11. І пробував там рік і шість місяців, навчаючи між ними слова Божого.
12. Як же старостував Галион в Ахаї, напали однодушно Жиди на Павла, та й повели його перед суд,
13. говорячи, що він намовляв людей проти закону шанувати Бога.
14. Як же хотів Павел одкрити уста,каже Галион до Жидів: Жидове, коли б (тут була) кривда яка, або лихе діло, вислухав би я вас (до слова).
15. Коли ж (тут) питаннв про слово,
