разом, дещо не входить у рямці цієї статті (польонізми, які добіраються до писань наших авторів, що, не знаючи частенько польської мови, вживають польських слів, щоб ніби-то обминути московські), багато ж дечого мусіло відпасти з тої простої причини, що про ці справи вже инші, як зачуваємо, пишуть (передусім О. Курило, що її книжечка має вийти, чи вже й вийшла, новим виданням, та потрохи О. Синявський, М. Левицький і т. д.). Та, щоб закінчити цю частину, я вкажу ще на декілька народніх фраз, що їх ми чогось уперто обминаємо та, пишучи, заступаєм їх чужими:
не роби того й того, бо инакше — а то (пор. у Шевченка — а то битимуть, та й дуже); революція має дати соціялізм, інакше (а то) вона не дасть і миру [Е. Мюгзам: Юда, стор. 18); тепер хай панує згода, бо інакше шкоди зазнала б тільки робітнича кляса (ibidem, ст. 24); мені треба до шостої години передати статтю, інакше вона опізниться до газети (ibidem, ст. 127)…
перше ніж, раніш ніж, нім. ehe, польс. nim — заки (живе в народі на заході України),
серед обставин — як що й до чого, як коли, де й коли,
в кожному разі — як-не-як
це певного рода те й те — це щось наче те й те[1],
мало того — ще більше,
замісць того, щоб співати… — замісць співати[2].
Крім того, варто ще зазначити, що, під московським упливом, ми деякі недоконані дієслова вважаємо за доконані й уживаємо їх у доконаному значінні. Це такі дієслова: кінчити (недокон., доконане — скінчити), женитися (недокон., доконане — оженитися), з чужих: орґанізувати (недокон. моск. организовать, і тому один автор пише: товариство
- ↑ Пор., н. пр., ця верства є щось в роді запасної комори [ця верства це щось неначе запасна комора]; щось у тім роді (щось наче так)…
- ↑ На цей русизм указує й О. Курило стор. 30, та тільки радить додавати ще „щоб“. Ця авторка згадує ще про такі варваризми, як: а між тим (а тимчасом), врешті-решт (кінець-кінцем), впрочім (автім, пор. у Шевч. автім не дурень…) і багато инчих. Із своєї практики я додам іще одну нову квіточку, один автор пише: „заключити шлюб“, замісць — „побратися“…
