Перейти до вмісту

Сторінка:Сімович В. Рідне письменство (1918).djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

13 драм і комедій, Львів, В. С.[1], цїна від 1 К до 1•60 К; Святе письмо, Відень, 1906; Байрон: „Дон Жуан“, Львів, цїна 40 сот., „Чайльд Гарольдова мандрівка“, Львів, 1905, ц. 1•80 К, „Позичена кобза“ й загалом його переспіви (Р. П., т. VI, 3). Щоб зрозуміти сяк-так дїяльність Кулїшеву та його значіннє в письменстві, треба доконечне прочитати відповідні місця з Єфремова, стор. 283—291.

Марко Вовчок (1834—1907), твори видання „Вік“, Київ, 1902, т. I—II, ц. по 50 коп. Є й львівське виданнє: „Народнї оповідання“, т. I-II, Львів, 1903—1904, ц. по 2 К. До сих двох томів долучено ще вибір оповідань, які писані авторкою по російськи, але таких, що зачіпляють українське життє. Се III том оповідань у перекладї Василя Доманицького, Львів, 1904, ц. 3•80 К. Вийшли ще й „Посмертні оповідання“ Марка Вовчка, Київ, 1910, цїна 80 коп., які треба прочитати. Загалом, як хто хоче знати складню (синтаксис) української народньої мови, хто хоче пізнати її простоту й відчути в тій простотї красу, нехай читає Марка Вовчка. Се не тільки співак кріпацького горя, але й великий знавець народньої мови. Недурно сказав Шевченко Турґенєву, як той запитав ся, звідкіля йому навчити ся по українськи: „Читайте Марка Вовчка, він один у нас знає по українськи!“ Марко Вовчок — а власне її спосіб писання — найшов наслїдувачів у нас, але з них досить пізнати тільки Ганну Барвінок (Олександру Кулїшеву, 1828—1912), оповідання котрої вийшли в Київі, 1902, п. заг. „Оповідання з народнїх уст“, ц. 1•80 карб. І в найновійших часах виявив ся вплив сього письменника (Проскурівна, Тесленко), та про се буде далї.

Гарною народньою мовою писані й легким гумором навіяні оповідання Олекси Стороженка (1805—1874), що вийшли у Львові двома виданнями В.С. (Львів, 1901—5, ц. К 2•95) і „Просвіти“ (Р. П., т. VIII).

Леонїд Глїбов (1827—1893) здобув собі славу своїми байками, які кожний повинен знати, бо се наш Езоп, наш Крилов. Є їх кілька видань, найкраще — видавництва „Лан“ з малюнками, Київ, 1910, ц. 30 коп. Є й повні збірники творів Глїбова: київське (Твори, Київ, 1904, цїна 75 коп., виданнє цїнне задля своєї передмови) і львівське (Р.П., т. VII, 1—280). Тамже містять ся твори двох Галичан шістьдесятників: Ксенофонта Климковича й Володимира Шашкевича, які не завадило-б переглянути; познайомити ся з їхньою

——————
  1. Видавнича Спілка.