життя подає Наталь Вахнянин („Оповідання й гуморески“, Львів, 1890, ц. 2 К).
З комедій Григорія Цеглинського (1853—1912) варто прочитати: „Шляхта Ходачкова“, Львів, 1911, ц. 70 сот., „Соколики“ Львів, 1911, ц. 70 сот., „Тато на заручинах“, Львів, 1890, ц. 26 сот. Хоч сї комедії цїкаві більш для Галичан, не завадить прочитати їх і навіть виставити й на державній Українї. Се ще більш можна сказати про його комедію з життя галицьких богословів: „Арґонавти“, Львів, 1898, ц. 1 К і маленьку комедію, образок з галицьких виборів: „Лихий день“, Львів, 1899, ц. 26 сот.
З повістей Дмитра Яворницького (1857) читайте „У бурсу“, Катеринослав, 1911, та „Поміж панами“, малюнки з життя, Катеринослав, 1911, ц. 1•50 карб. Инші його повісти: „Де люди, там і лихо“, Катеринослав, 1911, „Наша доля, Божа воля“, Київ, 1901, ц. 90 коп., як загалом усї, дуже балакучі й нудьгу наводять.
У Вячеслава Потапенка (1863) є дуже гарне переселенське оповіданнє: „На нові гнїзда“. Гарне й оповіданнє „Чабан“ (Вік, III, стор. 178—199). Обовязково треба нам запізнати ся з лїричними віршами Павла Грабовського (1864—1902), сибірського засланця. Невеличкі його збірнички віршів, повних безмежного смутки й туги, появили ся у Львові („З півночі“, 1896, ц. 40 сот., „Пролїсок“, 1894, ц. 40 сот.).
Так само всїм нам треба познайомити ся з усїма творами Лесї Українки (1872—1913), з віршами, повними любови до життя й боротьби — збірники: „На крилах пісень“, Київ, 1904, ц. 1•50 карб., „Думи й мрії“, Львів, 1899, цїна 1•50 К, „Відгуки“, Чернівцї, ц. 1 К, „Лїсова пісня“, незрівняна драматична поема, якій може нема рівної в европейськім письменстві, з полїських вірувань, Київ, 1914, ц. 50 коп.) — і з драмами. Деякі поміщені в „Творах“, кн. перша, Київ, 1911, ц. 1•20 карб., инші в ЛНВ: „Касандра“, т. 41, ст. 76 і 241, т. 49, ст. 481 і т. 50, ст. 3; „На полї крови“, т. 52, ст. 433; „Руфін і Прісцілля“, т. 56, ст. 3 і 193; „Камінний господарь“, т. 60, ст. 3; „Адвокат Мартіян“, т. 62, ст. 397. Хоч подїї в тих драмах відбувають ся в давнїх часах і в чужих краях, треба розуміти все й всюди наші обставини й наші відносини до своїх людей і до ворогів.
З гарних поетичних малюнків Днїпрової Чайки (прибране імя) доволї прочитати те, що містить ся в антольоґії (Вік, III, ст. 208—218).
