Сторінка:Сінкевич Г. Огнем і мечем т. 1.djvu/30

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


про те дуже зарозумілий на своє війско і власну думку. Васць, мосцї полковнику черкаський, тримай Козаків в карбах а васць, мосцї наміснику, як прибудеш до Лубнїв, перестережи князя, щоби звернув увагу на Сїч. Хочби і думали що розпочинати, то ще раз повторяю, маємо час. На Сїчи тепер людий не богато: порозходили ся за рибою і за зьвіром і сидять по цїлій Украінї по селах. Нїм позбирають ся, то богато єще води в Днїпрі переплине. А до того може будуть ся бояти князя, коли довідають ся, що він слїдить за сим, що ся дїє на Сїчи. Може будуть сидіти тихо.

 — Я можу виїхати з Чигирина хоч і за два днї — сказав намісник.

 — Се гаразд. Два або і три днї не значить нїчого. Вашмосць, пане полковнику черкаський, вишли післанцїв з повідомленєм до пана хорунжого коронного і до князя Домінїка. Але вашмосць вже спиш, як бачу?

І справді Барабаш зложив руки на череві і задрімав глубоко; по хвили навіть почав хропіти. Старий полковник, коли не їв або не пив, а любив сї два занятя понад все, то звичайно спав.

 — Диви ся вашець — сказав Зацьвілїховський тихо до намісника — варшавські статисти хотілиби тримати Козаків в карбах за помочию такого старця! Бог з ними! Вірили і самому Хмельницькому, з котрим канцлєр мав навіть в якісь договори входити.

Намісник зітхнув на знак співчутя. А Барабаш хропів щораз голоснійше і муркотїв через сон:

 — Ісусе Христе! Ісусе Христе!

 — Колиж васць думаєш виїздити з Чигирина? запитав хорунжий.

 — Випадає мені почекати зо два дни через Чаплїнського, бо він певно схоче шукати сатисфакциї, за се, що єго стрінуло.

 — Не думаю, що він се зробить. Скорше би наслав своїх слуг на васцї, єслибись не носив княжої барви; але задирати ся з князем страшна річ — навіть для слуги Конєцпольських.

 — Повідомлю єго, що чекаю, а за два або три дні пої-