пів і війска з паланок. Тимчасом прийшли успокоюючі вісти. Пан гетьман великий доносив все, що знав про Хмельницького, однак не думав, щоби з сего мала вибухнути яка заверуха; знов пан гетьман польний писав, що ”гільтайство звичайно як пчоли, бурить ся на весну.“ Оден старий хорунжий Зацьвілїховський прислав лист, в котрім заклинав князя, щоби нїчого не легковажити, бо з Диких Піль іде велика буря. Про Хмельницького писав, що поїхав з Сїчи на Крим, щоби просити хана о поміч. ”А як менї доносять приятелї з Сїчи — писав, — то там кошовий стягає зі всїх лугів і рік піше і кінне війско, і не говорить нїкому, пощо се чинить, думаю проте, що ся буря звалить ся на нас, а коли се стане ся при татарській помочи, то дай Боже, щоби се не принесло згуби нам всїм“.
Князь, вірив Зацьвілїховському більше як самим гетьманам, бо знав, що на цїлій Украінї, нїхто так добре не знав Козаків і їх способів, отже постановив стягнути як найбільше війска, а рівночасно довідатися, як ся дїйсно річ має.
Отже одного раня казав прикликати до себе пана Биховця, поручника волоської хоругви, і сказав єму:
— Поїдеш васць на Сїч в посольстві від мене, до пана отамана кошового, і віддаш єму сей лист з моєю господинською печатию. Але щобись знав, чого ся тримати, то скажу тобі так: лист є позором, а цїла вага посольства лежить в васцїним розумі, щобись на все дивив ся, що ся там дїє, кілько війска скликали, і чи єще більше скликають. А особливо се тобі наказую, щобись собі там зєднав яких людий і довідав ся добре всего про Хмельницького, де він є, і чи се правда, що поїхав на Крим просити Татарів о поміч. Розумієш васць?
— Так якби менї хто виложив на долони.
— Поїдеш на Чигирин, а по дорозі не будеш більше попасати як одну ніч. Прибувши там, удаш ся до хорунжого Зацьвілїховського, щоби тобі дав листи до своїх приятелїв на Сїчи, і ті їм тайком передаш. Они тобі все оповідять. З Чигирина поїдеш байдаком до Кодака, поклониш ся від мене пану Ґродзіцкому і віддаш єму се письмо. Він постарає ся перепровадити тебе через пороги і достарчить перевізників. На Сїчи також не бав ся;
