Прийшов вечір. Знов у полї
Стали ночувати.
Вже панові свою торбу
Треба починати…
Але пан собі нї слова,
На землї лягає,
Кладе торбу під голови,
Хлопа замовляє…
„Що би ти робив, Іване, —
Пан зачав питати,
Якби тобі довело ся
Таке поле мати?…“
— А що-ж, пане, я орав би,
Хлїбом засївав би,
Та ходив би до Одесу,
Сіль і гроші мав би…
„А що я, не так зробив би…
Пан почав казати,
Я казав би на сїм полї
Місто збудувати…
Там би в мене стояв палац
Там під ряд крамницї,
Там перекупки з булками,
А тут дві різницї…
От тодї приходь, Іване,
В мене балювати!..“
— Ет, спасибі, Іван каже,
Лучче будем спати!…
Незабаром коло пана
Став Іван хропіти,
