наукового визначення цих змагань. А за джерело суперечних змагань стає ріжниця в становищі й життьових умовах тих клас, що на них розпадається кожне суспільство.
Від Великої Французької Революції Європейська історія як найбільш наочно відкрила в багатьох країнах цю справжню основу подій — боротьбу клас. І вже доба реставрації у Франції висунула ряд істориків (Тьєрі, Гізо, Міньє, Тьєр), які, узагальнюючи події часу, не могли не визнати боротьби клас, як пояснення всієї французької історії. А новітня доба, доба цілковитої перемоги буржуазії, представницьких установ, широкого (коли не загального) виборчого права, дешевої, розрахованої на маси, щоденної преси, доба могутніх і все ширших спілок, робітників та спілок підприємців і т. и. показала ще наочніше (хоч иноді й у дуже мирній, конституційній формі) боротьбу клас, як чинну сили подій. В ряді історичних творів Маркс дав блискучі й глибокі зразки матеріялістичної історіографії, аналізу становища кожної окремої класи, а иноді ріжних груп та шарів у самій класі, показуючи наочно, чому й як «кожна класова боротьба — боротьба політична». Наведений нами уривок ілюструє, яку складну мережу суспільних відносин та переходових ступенів від однієї класи до другої, від минулого до майбутнього аналізує Маркс, щоб обчислити рівночинну історичного розвитку.
К. МАРКС
В своєму громадському житті люди вступають у певні, від їхньої волі незалежні, відносини — продукційні відносини, що відповідають певному рівневі розвитку їхніх матеріяльних продукційних сил. Сукупність цих продукційних відносин створює економічну структуру суспільства, реальну підвалину, яку вивершує правова й політична надбудова й якій відповідають певні форми суспільної свідомости. Спосіб продукції матеріяльного життя зумовлює собою процес життя соціяльного, політичного й духовного взагалі. Не свідомість людей визначає їхнє буття, а, навпаки, суспільне буття визначає їхню свідомість.
На певному ступені свого розвитку матеріяльні продукційні сили суспільства суперечать сучасним продукційним відносинам, або, вживаючи юридичний вираз, з маєтковими відносинами, що в них вони були чинними. З форм розвитку продукційних сил ці відносини стають їхніми кайданами. Тоді настає доба соціяльної революції, разом із зміною економічної підвалини більш–менш швидко перетворюється уся величезна надбудова над нею.
