поділ продуктів, а значить, після розкладу родового ладу, і розподіл на класи, а значить, відносини панування і підлеглости, а значить, державу, політику, право й т. и. В поняття економічних відносин входить і географічна основа, що на ній ці відносини виникають і існують, і залишені від минулого ті рештки попередніх економічних епох, що зберігаються або з традицій, або через інерцію; входить сюди також, звичайно, зовнішнє оточення, що в ньому зняходиться ця суспільна форма.
Коли, як ви стверджуєте, техніка в значній мірі (здебільшого) залежить од стану науки, то й, навпаки, наука далеко більше залежить од стану й потреб техніки. Коли в суспільстві виникає технічна потреба, то це допомагає науці більше, ніж десять університетів. Вся гідростатика (Торрічеллі і т. и.) покликана до життя потребою регулювати гірничі потоки в Італії в XVI й XVII ст. Про електрику ми стали довідуватися як слід відтоді, як одкрита була технічна можливість застосовувати її. В Германії, на жаль, звикли писати історію наук так, ніби ці науки впали з неба.
Ми вважаємо, що економічні умови зумовлюють, кінець кінцем, історичний розвиток. Але раса сама становить економічний фактор. Тут не треба забувати про два пункти:
а) Політичний, правовий, філософський, релігійний, художній, і т. и. розвиток базується на економічному. Але всі вони впливають один на другого і на економічну основу. Справа стоїть зовсім не так, що тільки економічне становище є єдиною активною причиною, а решта є тільки пасивні фактори. Ні, тут — взаємовплив на основі економічної конечности, яка кінець кінцем виявиться. Держава, приміром, впливає при допомозі охоронного мита, вільної торгівлі, гарного чи поганого стану фінансів. Навіть смертельна втома й безсилля німецьких міщан, що сталися через економічний занепад Германії в період від 1648–1830 рр., й виявлялися спершу в святобожництві, потім у сантиментальності і в плазуванні перед князями й дворянством, — навіть ці явища не минулися без сліду в економіці. Це було однією з найбільших перешкод до нового піднесення, і перешкода ця була зрушена тільки через те, що революційні й наполеонівські війні зробили хронічну бідність гострою. Отже, таким чином, нема якоїсь автоматичної чинности економічного становища, як це иноді для зручности думають, але люди роблять свою історію самі, тільки в певному оточенні, що їх зумовлює, на основі справжніх відносин, що залишилися від минулого й по-між якими економічні стають кінець кінцем переважними, як би сильно не впливала на них решта політичних та ідеологічних умов. Економічні відносини створюють нитку, що безупинно біжить, і тільки одна вона приводить до розуміння.
