К. МАРКС
Дрібно-буржуазно-демократична партія в Германії дуже сильна. Вона охоплює не тільки величезну більшість буржуазного населення міст, дрібних торговельно-промислових людей та ремісничих майстрів, — вона забирає до своїх лав селянство й сільський пролетаріят, поки він не звязався з самостійним пролетаріятом міст.
Відношення революційної робітничої партії до дрібно-буржуазної демократії таке: вона бореться разом із нею проти тієї фракції, що її хоче повалити; вона виступає проти неї завше, коли сама хоче закріпитися.
Не думаючи перетворювати все суспільство в інтересах революційних пролетарів, демократичні дрібні буржуа намагаються так змінити суспільний лад, щоб це зробило для них кращим і зручним сучасне суспільство. Тому вони вимагають перш над усе зменшень державних видатків обмеженням бюрократії й перекладанням головних податків на великих землевласників і на буржуа. Далі, вони вимагають усунення гніту великого капіталу на дрібний введенням урядових кредитових інститутів і законів проти лихвярства, щоб їм та селянам можна було б діставати позики не від капіталістів, а від держави, й до того на вигідних умовах; вони добиваються потім введення буржуазних маєткових відносин на селі цілковитим усуненням феодалізму. Щоб перевести все це в життя, їм потрібен демократичний, чи то конституційний, чи республіканський лад, що давав би більшість їм та їхнім спільникам — селянам, демократичне общинне управління, що дало б їм безпосередній контроль над общинною власністю та ряд функцій, що тепер виконуються бюрократами.
Щоб не дати змінитися й збільшитися капіталові, вони вимагають почасти обмеження права на спадщину, почасти передавання як-найбільшої кількости робот державі. Що до найманих робітників, то перш над усе твердо встановлюється, що наймані робітники повинні залишитися так само, як і досі, але при цьому демократичні дрібні буржуа хотять, щоб робітники мали кращий заробіток і краще забезпечене життя; вони сподіваються досягнути цього почасти тим, що держава даватиме заняття почасти філантропічними заходами, — одне слово, вони думають підкупити робітників більш менш замаскованими подачками й зламати їхню революційну силу, тимчасово поліпшуючи їхнє життя. Всі оці вимоги дрібно-буржуазної демократії не обстоюються одночасно всіма її фракціями; в своїй сукупності вони стають за виразну мету для небагатьох представників цих фракцій. Що
