далі йдуть поодинокі члени й фракції дрібно-буржуазної демократії, то більше вони засвоюють ці вимоги, і ті нечисленні, що бачать у попередньому свій власний програм, подумали б, що тут дано ті максимальні вимоги, здійснення яких можна чекати від пролетаріяту. Тоді як демократичні дрібні буржуа хочуть з переведенням як найбільшого числа вищезазначених вимог найшвидче закінчити революцію, наші інтереси й наше завдання полягає в тому, щоб зробити революцію безупинною доти, доки всі більш менш заможні класи не будуть усунені від панування, поки пролетаріят не звоює державної влади, поки асоціяції пролетарів не тільки в одній країні, але й по всіх великих країнах світу не розвинуться настільки, що конкуренція між пролетарями всіх країн припиниться, й поки, принаймні, найважніші продукційні сили не будуть сконцентровані в руках пролетарів. Для нас потрібна не зміна приватної власности, а її скасування, не затушовування класових суперечностей, не поліпшування сучасного суспільства, а організація нового суспільства.
М. БУХАРИН
Буржуазія поділяє всі революції на «славетні революції» й «великі бунти». «Славетні революції» — це коли робітники й селяни своїми руками вигрібають з огню каштани для буржуазії; «великі бунти» — це коли робітники не хотять задовольнятися такою скромною ролею; це коли вони виходять за межі, встановлені капіталом. «Ні кроку наперед — каже «славетна революція пролетаріятові, — влада і власність належать буржуазії». «Вперед, далі за цю прокляту межу, до соціялізму»! говорить «великий бунт». Жовтнева революція була «великим бунтом» для буржуазії. Але для пролетаріяту вона була справжньою «славетною революцією». В цьому між березнем і жовтнем лежить глибока прірва.
Березневу революцію мусіли вітати всі: вона була «загально-національною». Раз на неї поклали своє тавро навіть вороги всяких революцій, — як же їй не бути доброю й хорошою? Буржуазія, врешті, прийняла березневу революцію, бо вона, поваливши диких поміщиків, оддала владу імперіялістичній буржуазії. З цим буржуа «мирилися». Тут для них визвольна революція була ясна: це ж бо їх найперше підняли на щит революції! Правда, вони з першого дня почували, що революція піде вперед, що треба держати камінь за пазухою; але, підготовлюючи мотузок, вони разом із тим радісно всміхалися, зворушувалися й плакали
