ще прикладу такого героїзму. Коли вони будуть переможені, то це станеться не через що инше, як через їхню „великодушність“. Треба було відразу йти на Версаль, коли тільки Вінуа, а слідом за ним і реакційна частина національної гвардії втікли з Парижу. Момент було втрачено через сумлінність. Не хотіли починати громадянської війни, неначе той виродок Тьєр не розпочав її своєю спробою роззброїти Париж! Друга помилка — центральний комітет занадто рано склав свої уповноваження, щоб віддати місце комуні. Знов таки через „чесність“, що межувала з непевністю. Як би там не було, теперішнє паризьке повстання, — коли воно навіть і буде придушене вовками, свиньми й підлими псами старого суспільства, — воно є найславетнішою акцією нашої партії після червневого повстання. Нехай порівняють із цими парижанами, що готові були штурмувати небо, хлопів германсько-пруської святої римської імперії з її допотопними маскарадами, які тхнуть казармами, церквою, юнкерствам, а найбільше — філістерами.
М. ЛЕНІН
В капіталістичному суспільстві, при найсприятливішому розвиткові його, ми маємо певний демократизм у демократичній республіці. Але цей демократизм завше стиснутий тісними рямцями капіталістічної експлоатації й завше лишається справді демократизмом для меншости, для заможних класів, тільки для багатих. Свобода капіталістичного суспільства завше лишається приблизно такою, якою була свобода в стародавніх грецьких республіках: свобода для рабовласників. Сучасні наймані раби через умови капіталістичної екслоатації так придушені нуждою й злиднями, що їм „не до демократії“, „не до політики“, що при звичайному мирному ході подій більшість населення від участи в громадсько-політичному житті усунута.
Правильність цього твердження найнаочніше, може, підтверджується Германією саме тому, що в цій державі конституційна легальність продержалася дуже довго й твердо майже півсторіччя (1871-1914), а соціял-демократія за цей час далеко більше, ніж по других країнах, зуміла зробити для „використання легальносте“ й для організації такої великої кількости робітників у політичну, партію, як ніде в світі.
Яка ж ота найбільша в капіталістичному суспільстві кількість політично свідомих і активних найманих рабів? Один мільйон членів партії с.-д. — з 15 мільйонів найманих робітників! Три мільйони професійно організованих — з 15 мільйонів!
