дешевше. І вона відповідає поширенню демократії на таку величезну більшість населення, що потреба в спеціяльній машині для придушення почне зникати. Експлоататори, відома річ, не можуть приборкати нарід без найскладнішої машини для того, щоб виконати таке завдання, але нарід приборкати експлоататорів може й дуже простою „машиною“, без спеціяльного апарату — простою організацією озброєних мас (на зразок Рад Робітничих і Салдатських Депутатів, зауважимо, забігаючи наперед).
Нарешті, тільки комунізм створює повну непотрібність держави, бо нікого буде приборкувати, — „нікого“ в розумінні класи, не буде систематичної боротьби з певною частиною населення. Ми не утопісти й ніяк не заперечуємо можливости й неминучости ексцесів поодиноких осіб і так само потреби в придушенні таких ексцесів. Але, по-перше, для цього не треба спеціяльної машини, спеціяльного апарату придушення, — це робитиме сам озброєний нарід так само просто й легко, як перша-ліпша цивілізована юрба навіть у сучасному суспільстві розводить тих, що побилися, або не допускає насильства над жінкою. А, по-друге ми знаємо, що основна соціяльна причина ексцесів, що порушують правила співжиття, — це експлоатація мас, нужда й злидні її. Коли буде уснуто ці головні причини, ексцеси неминуче „одмиратимуть“. Ми не знаємо, як швидко та в якому порядкові, але знаємо, що вони будуть одмирати. З їхнім одмиранням одімре й держава.
К. МАРКС
У суспільстві, що базується на приналежності засобів продукції всьому суспільству, продуценти не обмінюються своїми продуктами. Так само й праця, вжита на продукування продуктів, не виявляється в якійсь цінності, ніби властивій самим продуктам, бо тут, всупереч капіталістичному суспільству, робота поодинокої особи стає частиної колективної праці не посередньо, а беспосередньо. Вираз „продукт праці робітника“ вже й тепер негодящий через його двозначність і втрачає, таким чином, всяку рацію.
Тут ми говоримо про комуністічне суспільство, що розвивалося не на своєму власному грунті, а тільки-но вийшло, навпаки, з капіталістичного суспільства, — про суспільство, що має тому в усих відношеннях — економічному, моральному й розумовому — різкий одбиток характерних властивостей старого суспільства, з лона якого воно вийшло на світ. Відповідно до цього всякий продуцент особисто дістає (після
