Головними редакторами були: філософ Дидро та математик Даламбер, брали участь в складанні Енциклопедії — Вольтер, Руссо (хоч він, правда, з 1757 р. порвав звязки з „енциклопедистами“), Гримм, Гольбах та багато инших.
Але в Енциклопедії ще не відчувався запальний подих революції. У боротьбі за розкріпачення особи від „помилок та забобонів“ енциклопедисти часто й самі зупинялися на півдорозі. Надто яскраво виявилося це в їхній критиці поняття бога. Послідовний атеїзм — заперечення бога в усіх його формах, доведено до кінця, — для більшости з них був ще чужим. І тільки найлівіше, матеріялістичне крило просвітителів дійшло до кінця в своїх висновках.
Найголовнішою працею французького матеріялізму напередодні революції була „Система природи або про закони світу фізичного й світу морального“. Вийшла ця книга 1770 р. нелегально в Астердамі, хоч і гадали, що вона видана була в Лондоні. Щоб ніхто не догадався про справжнього автора цієї книги, автором її було названо секретаря Паризької Академії Мірабо, який помер 10 років перед виданням. Справді ж то була колективна праця: головним її автором був Гольбах, проте безперечно тут брали участь і відомий математик Лагранж, Дидро, „піп атеїзму“ Нежон та инші.
Це справді була „біблія атеїзму“. Вона показала все безглуздя, внутрішні протиріччя та нікчемність поняття бога. Французькі матеріялісти, як каже Плеханов, найкращий знавець їх, були в небесних ділах справжні революціонери: вони гільотинували царя небесного давно ще до того часу, як революційний нарід Парижу повів на ешафот царя земного.
Треба відзначити ті риси, що характеризують неминучу й історично зрозумілу обмеженість французького матеріялизму XVIII ст. Ці риси відзначив уже Ф. Енгельс, що разом за Карлом Марксом прийняв і переробив у сучасному науковому соціялізмові, в марксизмові, науку старих французьких матеріялістів.
По-перше, старий французький матеріялізм був переважно механічним, бо дійшла була до завершення в ті часи тільки механіка твердих тіл, земних і небесних. Хемія й особливо наука про явища життя — біологія ще тільки зароджувались. Опріч того старі матеріялісти не бачили, що в природі відбувається невпинний розвиток. І, нарешті, вони не розуміли дійсних чинних сил історії. Через низкий рівень розвитку наук того часу матерія здавалася для них якоюсь таємницею, непізнаною. Походжения людини від тварини було ще невідоме для них. Пояснення історичного процесу шукали вони не в боротьбі клас, а просто в помилках людського розуму то-що.
І, нарешті, їхній ідеал розкріпаченого з-під феодального гніту, суспільства був збудований на буржуазній власності.
