побуту, а развиток цих понять — найголовнішою причиною історичної зміни одних його форм другими.
Так само думав і Огюст Конт, що „весь суспільний механізм спирається, врешті, на опінію“. Це — просте повторення того погляду енциклопедистів, згідно з яким „l'opinion qui gouverne le monde (світом керує опінія)“.
Є й инший напрямок ідеалізму, що найрізкіше виявився в абслютному ідеалізмові Гегеля. Як пояснює він історичний розвиток людства в світлі своєї науки? Поясню це прикладом. Гегель питає себе: чому занепала Греція? Він зазначає багато причин цього явища; але найголовнішою з них було, на його думку, те, що Греція становила собою тільки один ступінь розвитку абсолютної ідеї й повинна була занепасти, коли цей ступінь був пройдений.
Ясно, що, на думку Гегеля, який знав, проте, що „Лакедемон занепав через нерівенство майна“, суспільні відносини й весь хід історичного розвитку людства визначають, врешті, закони логіки, хід розвитку думки.
Матеріялістичний погляд на історію діяметрально протилежний цьому поглядові. Коли Сен-Симон, дивлячись історію з ідеалістичного погляду, думав, що суспільні відносини греків пояснюються їхніми релігійними поглядами то ми, додержуючись матеріялістичного погляду, скажемо протилежне. І коли Сен-Симон на питання про те, звідки взялися релігійні погляди греків, відповідав, що вони виходили з їхнього наукового світопогляду, то ми скажемо, що суспільні відносини греків, які спричинили й напрямок їхніх релігійних понять, і розвиток їхнього наукового світогляду, самі спричинялися в своєму історичному розвиткові, в своєму виникненню й знищенню розвитком продукційних сил, що були в розпорядженню народів Елади.
К. МАРКС І Ф. ЭНГЕЛЬС.
Чи трудно зрозуміти, що з заняттями людей, з їхніми суспільними відносинами, з їхнім суспільним побутом міняються також і їхні уявлення, їхні погляди й поняття, — одне слово вся їхня свідомість?
Що ж доводить історія ідей, коли не те, що розумова діяльність перетворюється разом із матеріяльною? Пануючими ідеями даного часу завжди були тільки ідеї пануючої класи.
Говорять про ідеї, що революціонізують все суспільство; цим говорять тільки про той факт, що в середині старого
