христіян, — ті склали ідеалістичний табор. А ті, що за основу всього брали природу, — пристали до ріжних напрямків матеріялізму.
Нічого иншого й не означає вираз „ідеалізм і матеріялізм“, коли брати їх у первісному розумінні. Та тільки в такому розумінні ми їх тут і вживаємо. Нижче ми побачимо, яка плутанина виходить у тих випадках, коли їм надавати иншого значіння“.
… „Розрив із філософією Гегеля стався й тут (у Маркса) через повернення до матеріялістичної точки погляду. Це означає, що люди цього напрямку одважились дивиться на дійсний світ — на природу й історію — без ідеалістичних окулярів і бачити в ньому тільки те, що він становить. Вони одважились без усякого жалю відкинути всякі ідеалістичні погляди, що не відповідають явищам дійсного світу, коли брати їх у справжньому, не фантастичному звязку. А в цьому ж і полягає матеріялізм. Новий напрямок відзначається тільки тим, що він не шуткує з матеріялізмом, що він, у всякомі разі, в цілому послідовно прикладав матеріялістичний погляд до всіх галузів знання, які мають сюди хоч якийсь стосунок. („Людвіг Фейєрбах“).
Л. ТРОЦЬКИЙ
Товариші, я пригадую, як тому років… скільки це минуло з тих пір? Та майже минуло з чверть сторіччя, як я в одеській тюрмі вперше взяв у руки твори Дарвіна „Походження видів“ та „Половий добір“. Добре пригадую, як я страшенно хвилювався, коли читав ці книжки. Не пригадую добре, чи в „Походженню видів“, чи в „Половому доборові“ — Дарвін пише про розвиток павиного пера, а може пера й якогось иншого красивого пташиного самця, розказуючи, як з перших непомітних змін у формі й кольорові складається пишне пташине вбрання. Треба визнати, що тільки тоді, як я вперше дізнався про дарвінове пояснення павиного хвоста, я вперше став почувати себе справжнім атеїстом. Та й справді, коли природа таку найбільш досконалу роботу виконує своїми власними „сліпими“ методами, то для чого тоді потрібне втручання якихсь надприродніх сил? Через де-кільки місяців пізніше я прочитав автобіографію Дарвіна і там — це я добре пам'ятаю — є, приміром, така фраза: „Хоч я, Дарвін, і відкинув біблійну теорію створення, але віри в бога, проте, я не відкинув“… Ці слова мене надзвичайно вразили. Я й зараз не знаю, чи то була в нього, одного з найгеніяльніших людей в історії людства, якась умовна брехня, дипломатичне вклонення перед найліцемірнішою в
