тів, з якими оперували й оперують люди, — метафізики; як їх називає діялектика? Характерна риса цих поняттів так само полягає в незмінності, як то ми бачили на прикладі Ліннеєвої науки про види. Ці поняття по-своєму так само безумовні. Отже, їхня, природа ідентична з природою поняття про безумовне, що складає предмет метафізики. Через це Гегель і назвав метафізичними всі ті поняття, що вироблюються розумом (за його термінологією — „разсудком“), цеб-то ті, що беруться, як незмінні й відокремлені одне від одного цілою безоднею. Небіжчик Мик. Михайловський гадав, що Енгельс уперше вжив термінів „метафізичний“, діялектичний в відомому для нас тепер розумінню. Але це не так! Початок такої термінології поклав ще Гегель[1].
Мені скажуть, можливо, що в Гегеля була своя метафізика. Я цього не відкидаю: була. Але його метафізика зливається з діялектикою, а в діялектиці немає нічого незмінного; в ній усе рухається, все зміняється.
Г. ПЛЕХАНОВ
Діялектику де-хто плутає з наукою про розвиток, та вона справді є такою наукою. Але діялектика значно відріжняється від вульгарної „теорії еволюції“. Ця остання вся побудована на тому принципі, що ні природа, ні історія не роблять стрибків, і що всі зміни відбуваються в світі тільки поволі. Ще Гегель показав, що наука про розвиток у такому розумінні кумедна й нікчемна.
„Коли хто хоче зрозуміти виникнення чи зникнення чогось, — говорить він у першому томі своєї „Логіки“ — то йому здається, звичайно, що можна з'ясувати собі цю справу уявленням про повільність такого виникнення й зникнення. Одначе, зміни в світі відбуваються не тільки переходом однієї кількости в другу, але й переходом якосних відзнак у кількості і, навпаки, переходом, що розриває ступневість, ставлячи на місце одного явища друге“. І що-разу, як переривається ступневість, відбувається стрибок. Гегель показує далі цілою низкою прикладів, як часто відбуваються „стрибки“ і в природі, і в історії, і розкриває химерну логічну помилку, що лежить в основі вульгарної „теорії еволюції“. „В основі науки про ступневий розвиток, — зазначає він, — лежить уявлення, неначе те, що виникає, уже існує в дійсності, але
- ↑ Порівн. § 31 першого тому його великої енціклопедії
