Безкорисному російському інтелігентові такий погляд натурально остільки „несимпатичний“, оскільки „несимпатична теорія Дарвінова якійсь титулярній радниці, яка гадає, що вся ця теорія полягає в ганебному твердженню, неначе б то вона, поважна чиновниця, є ніщо инше, як малпа в очіпкові. Справді ж Маркс так само мало кепкує з інтелігентів, як і Дарвін з титулярних радниць.
|
|
З погляду Маркса виходить, що ідеали бувають усякі: найнижчі й найвищі, правильні й помилкові. Правильний ідеал це такий, що відповідає економічній дійсності. Суб'єктивісти, почувши це, скажуть, що коли я стану свої ідеали погоджувати з дійсністю, то я зроблюсь мізерним прислужником „панства“. Але вони так скажуть тільки тому, що вони, як метафізики, не розуміють подвійного антагоністичного характеру всякої дійсности. „Панство“ спирається на ту дійсність, що відживає вже, під якою зароджується нова дійсність, дійсність майбутнього, і служити їй означає сприяти перемозі „великої справи любови“.
Читач бачить тепер, чи відповідає „дійсності“ та думка про марксистів, неначе б то вони не надають ніякого значіння ідеалам. Отже ця думка — пряма протилежність „дійсності“. Коли говорити в розумінні „ідеалів“, то треба сказати, що теорія Марксова є найбільш ідеалістична теорія поміж тими, що існували в історії людської думки. Це однаково вірно що до її чисто-наукових і що до її практичних завдань.
Ф. ЕНГЕЛЬС
Коли вже з поняттями про істину й помилки ми не заїхали далеко, то ще менше шансів на це з поняттями про добро й зло. Протилежність цих поняттів розвиваєтся виключно царині моралі, цеб то в тій галузі, що належить до історії людства і в якій найменше трапляються остаточні істини в останній інстанції. У кожного окремого народу самостійно розвивалйсь поняття про добро й зло, вони змінялися з покоління в покоління так сильно, що часто навіть просто суперечили одне з одним. Але, скажуть нам, добро все ж таки не зло і зло — не добро; коли добро й зло кинути на одну купу, то не буде ніякої моральности тоді кожний робитиме, що в голову збреде. Така в голому вигляді, без оракульного покривала, думка д. Дюринга. Проте справа не так легко розвязується. Коли б це було так просто, то не було б ніяких суперечок про добро й зло, кожний
