Сторінка:Тагор Р. 8 віршів. Ріг-Веда. 4 гімни. Переклав з бенгальської і санскритської мови проф. П. Ріттер (1927).djvu/4

— 2 —

III

Ось на ланах рижових промінь соняшний і тіні
В хованки граються.
В небі блакитному мов хвилі ллються,
Отари хмар ясних біліють.
На полі радісно бджілки меди збирають,
До світла прагнуть і злітають вгору.
Річки свій берег піскуватий миють,
Та шлях собі скрізь землю прокладають.
Ось на останку до будинку нашого сьогодні
Прийде брат додому.
Повітря розгортається і вгору підіймається.
Мов шумовиння стовп над водами знимається,
Так вітер подихом мов усміхається.
Ось комиші, як віна,^[1] забреніли
І розтинають хвилі.

IV

Зроби мене твоєю віною і обійми мене!
Нехай від дотику перстів твоїх тонких
Всі струни мого серця геть пірвуться!
Зроби мене твоєю віною і обійми мене!
Рукою ніжною ти доторкнись мого життя:
Моя душа твоєму слуху пошепки повіда тайну
І споглядатиме твій образ в долі і недолі.
Коли ж її відкинеш, то й тоді вона
Лежатиме безмовно коло ніг твоїх.
Якій же спів незнаний досі до небес полине,
Що заспіва вона, радіючи край берегів одвічних,
Ніхто не зна!

V

Коли минає день, птахи вже не співають,
І вітер втомлений не порухнеться,
Ти пригорни мене тоді твоїм густим серпанком,
Як пригортаєш землю в темряві густій.
І занури мене в міцний, глибокий сон,
Як засипляєш землю.

1. Віна (vina) індійський струновий музичний інструмент.