|
У зе́млю не вда́вишъ?
Чому́ мині зло́і до́лі,
Чомъ віку не зба́вишъ?
Ні, не дави́, тума́ночку!
Схова́й тілько въ по́лі,
Щобъ ніхто́ не зна́въ, не ба́чивъ
Мое́і недо́лі!…
Я не одна́, — есть у ме́не
И ба́тько, и ма́ти....
Есть у ме́не.... тума́ночку,
Тума́ночку, бра́те!…
Дитя́ мое́, мій сино́чку,
Нехри́щений си́ну!
Не я́ тебе́ христи́тиму
На лиху́ годи́ну;
Чужі лю́де христи́тимуть,
Я не бу́ду зна́ти,
Якъ и зову́ть.... Дитя́ мое́!
Я була́ бага́та....
Не ла́й мене́; моли́тимусь,
Изъ са́мого не́ба
До́лю ви́плачу слёза́ми
И пошлю́ до те́бе.«
|
