Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/38

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


2.

Чорна хмара зъ за Лыману,
Небо сонце крые,
Сынѣ море звирюкою
То стогне, то вые,
Днипра гырло затопыло....
— А нуте, хлопьята,
На байдакы! Море грае —
Ходимъ погуляты! —

Высыпалы Запорожци,
Лыманъ човны вкрылы.
«Грай же, море!» заспивалы.
Запинылысь хвыли,
Кругомъ хвыли, якъ ти горы, —
Ни земли, ни неба.
Серце мліе, — а козакамъ
Того тилько й треба, —
Плывуть соби, та спивають;
Рыбалка литае,
А попереду Отаманъ
Веде, куды знае;
Похожае вздовжъ байдака,