Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/119

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


96.І так, Латинь заворушилась,
Задумай всяк побить Троян;
Відкіль та храбрість уродилась
Против Енеєвих прочан?
Вельможі царство збунтовали,
Против царя всіх наущали.
Вельможі! лихо буде вам,
Вельможі хто царя не слуха,
Таким обрізать ніс і уха
І в руни всіх оддать катам.

97.О музо, панночко Парнаська!
Спустись до мене на часок;
Нехай твоя научить ласка,
Нехай твій шепче голосок,
Латинь к війні як знаряжалась,
Як армія їх набіралась,
Який порядок в війську був:
Всі опиши мундирі, збрую
І казку мні скажи такую,
Якої ще ніхто не чув.

98.Бояри в мит скомпонували
На аркуш маніхвест кругом.
По всіх повітах розіслали,
Щоб військо йшло під коругов;
Щоб голови всі обголяли,
Чуприни довгі оставляли,
А ус в півлокоть би стирчав;
Щоб сала і пшона набрали,
Щоб сухарів понапікали,
Щоб ложку, казанок всяк мав.

99.Все військо зараз розписали
По різним сотням, по полкам,
Полковників понаставляли,
Дали патенти сотникам.
По городам всяк полк назвався,
По шапці всякий розличався,
Вписали військо під ранжир;
Пошили сині всім жупани,
На спід те білії каптани,
Щоб був козак, а не мугир.

 

97