Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/138

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


36.„Іди служи, годи Енею,
„Він зна воєнне ремесло;
„Умом і храбрістю своєю,
„В опрічнеє попав число.
„А ви, Аркадці  —  ви не труси,
„Давайте всім і в ніс, і в уси,
„Паллант мій  —  ваш єсть отаман,
„За його бийтесь, умірайте.
„Енеєвих врагів карайте,
„Еней мій сват, а ваш гетьман.

37.„А вас, Анхизович, покорно
„Прошу Палланта доглядать;
„Воно "хоть парубя, неспорно,
„Уміє і склади читать,
„Та дурень, молоде, одважне,
„В бою як буде необачне,
„То може згинуть неборак;
„Тоді не буду жить чрез сил
„Живцем полізу я в могилу,
„Ізгину, без вода мов рак.

38.„Беріте рать, ідіте з Богом,
„Нехай Зевес вам помага!“
Тут частувались за порогом,
Евандр додав такі слова:
„Зайдіть к лидійському народу,
„Вони послужать вам в пригоду,
„На Турна підуть воювать.
„Мезенпй їх тіснить, зжимає,
„На чинш нікого не пускає,  — 
„Готові зараз бунт піднять.“

39.Пішли, розвивши короговку,
І сльози молодіж лила:
Хто жінку мав, сестру, ятровку,
У инших милая була.
Тоді найбільш нам допікає,
Коли зла доля однімає,
Що нам всього миліше єсть.
За милу все терять готові:
Клейноти, животи, обнови.
Одна дорожче милой  —  честь!

116