Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/141

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


48.„А що?“ Ірися щебетала:
„Сидиш без діла і клюєш?
„Чи це на тебе лінь напала?
„Чи все Троянцям оддаєш?
„Коту гладкому не до мишки:
„Не втне, бачу, Панько Оришки!
„Хтоб сподівавсь, що Турн бабак!...
„Тобі не хист з Енеєм биться;
„Не хист з Лавинієй любиться,
„Ти, бачу, здатний бить собак.

49.„Правдивий воїн не дрімав,
„Без просипу же і не пє;
„Мудрує, дума, розглядає,
„Такий і ворогів побє.
„Ну, к чорту, швидче охмеляйся,
„Збірать союзних поспішайся,
„На нову Трою напади.
„Еней в чужих землях блукає,
„Дружину в поміч набірає,
„Не оплошай тепер  —  гляди!...“

50.Сказавши, столик ізвалила,
Шкереберть к чорту все пішло;
Пляшки і чарочки побила,
Пропало все, як не було.
Зробився Турн несамовитий,
Ярився, лютував неситий,
Троянськой крови забажав.
Всі страсти в голову стовкнулись,
Любов і ненависть прочнулись:
„На штурм, на штурм!“ своїм кричав.

51.Зібрав і кінних, і піхотних
І всіх для битви шикував;
І розбишак самих одборних
Під кріпость задирать послав.
Два корпуса до-купи звівши,
А на зикратого сам сівши,
На штурм їх не веде, а мчить;
Мезап, Талес в другім отряді
Пішли од берега к ограді,
Побить Троянців всяк спішить.

 

119