|
52.Троянці в кріпості запершись,
Єнея ждали вороття;
З нещастям тісно пообтершись,
Біду встрічали, мов шутя.
Побачившиж врагів напори,
У башт прибавили запори
І на валу всі залягли;
В віконця з будок виглядали
І носа вон не виставляли,
Шептались і люльки тягли.
53.У них поставлено в громаді:
Коли на їх пан Турн напре,
То всім сидіть в своїй ограді,
Нехай же штурмом вал бере.
Троянці так і учинили:
На вал колоддя накотили
І різний приправляли вар —
Олію, дьоготь кипитили,
Живицю, оливо топили,
Хто лізтиме, щоб лить на твар.
54.Турн в міру к валу приступивши,
Скрізь на зикратому гасав;
В розсипку кінних розпустивши,
Сам, як опарений, кричав:
„Сюди, трусливії Троянці,
„На бій, шкідливії поганці!
„Зарились в землю, мов кроти!...
„Де ваш Еней — жіночий празник?
„Пряде з бабами набалдашник!
„Не лепсько виглянуть сюди?...“
55.І всі його так підкомандні
Кричали, лаяли Троян;
Робили глузи їм досадні,
Гірш нівечили, як циган.
Пускали тучами к ним стріли,
А деякі були так смілі,
Що мали перескочить рів.
Троянці уха затикали,
Рутульців лайки не вважали,
Хоть битись всякий з них готів.
|
