120.Турн бачивши Троян роботу,
Як рать рутульськую трощать,
Як бють їх, не жалій поту,
Рутульці мов вюни пищать, —
Велів везти зо всіх олійниць,
Де тільки єсть, із воскобійниць,
Як можна швидче тарани.
Як-раз і тарани вродились,
І воскобійники явились,
Примчались духом сатани.
121.Приставив тарани до брами,
В ворота зачали гатить;
Одвірки затряслись, мов рами,
І снасть од бою вся тріщить.
Турн сили вдвоє прикладає,
І тарани сам направляв,
І браму рушити велить.
Упала!... Стуком оглушила,
Тродн багацько подушила, —
Турн в кріпость впертись норовить.
122.Біда Троянцям!... Що робити?
А муза каже: „не жахайсь!
„Не хист їх Турну побідити,
„В чужую казку не мішайсь.“
Троянці напяли всі жили
Та вмиг пролом і заложили
І груддю стали боронить;
Рутульці бісом увивались,
Но на пролом не насувались,
А Турн не знав, що і робить.
123.Троянець Геленор одважний
І, як буряк, червоний Лик,
Горлань, верлань, кулачний страшний
І щирий кундель-степовик, —
Цим двом безділля — всяке горе,
Здавалось по коліна море,
Потіхаж — голови зривать.
Давно їм в голові роїлось
І мов на поступки хотілось
Рутульцям перегону дать.
137
