Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/224

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Тибр  —  ріка в середній Італії, випливає з Апенинів і пливе до Тирґенського моря.

Тимфа  —  инакше тинфа  —  так зветься жартовлива бурсацька штука, коли сонному закладають у ніс трубку з запаленою бавовною (puszczać finfy).

Тімаха  —  шибеник, гульвіса.

Тімениця  —  струп на тілі.

Тму, мну, здо, тло  —  зразок складів з граматик та букварів, що були вживані колись по наших школах.

Товченики  —  страва із щупака.

Третяк  —  фігура в танці.

„Три ґури“  —  взято польську форму слова „гора“ (góra) задля рифми.

Троки  —  тороки, ремені до сідла.

Троя (Іліон)  —  город в Малій Азії, там де нині горбок Гіссарлік, славний війною Троянців з Греками (1193 — 1184. перед Хр.) зза троянського королевича Париса, котрий пірвав був Гелєну, жінку грецького короля Менеляя. Це і єсть основою великого епосу Гомера „Іліяда“.

Турн  —  король Рутулів.

Тьху дати  —  побити дуже, знищити.

У.

„У панаса грати“  —  в піжмурки бавитися.

Уси  —  нашивки на вхрест на контуші.

Ф.

Фавн  —  римський бог, опікун рільництва і скотарства, батько фавнів-лісовиків.

Фата (лат. слово)  —  доля.

Феб (Фебус Аполло)  —  один з 12 богів на Олімпі. Бог сонця і краси, опікун мистецтва.

Фриги-миги  —  гокус покус.

202