Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/53

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


52.„Гей ти, проклятий стариґаню!
„На землю з неба не зиркнеш,
„Не чуєш, як тебе я ганю,
„Зевес!  —  ні усом не моргнеш?!..
„На очах більма поробились,
„Колиб до віку посліпились,
„Що не поможеш ти мені!
„Чи цеж таки тобі не стидно,
„Що пропаду, от лиш не видно?
„Яж, кажуть люде, внук тобі!

53.„А ти з сідою бородою,
„Пане-добродію, Нептун!
„Сидиш мов демон, під водою,
„Ізморщившись, старий шкарбун!
„Колиб струхнув хоть головою
„І цей пожар залив водою  — 
„Тризубець щоб тобі зломивсь!
„Ти базаринку любиш брати,
„А людям в нужді помагати
„Не дуже, бачу, поспішивсь.

54.„І братік ваш Плутон, поганець,
„Із Прозерпиною засів;
„Пекельний, гаспидський коханець,
„Іще себе там не нагрів?
„Завів братерство з д'яволами
„І в світі нашими бідами
„Не погорює ні на час.
„Не посилкується ні мало,
„Щоб так палати перестало
„І щоб оцей пожар погас.

55.„І ненечка моя рідненька
„У чорта десь тепер гуля;
„А може спить уже пяненька,
„Або з хлопятами ганя.
„Тепер їй бачу, не до соли:
„Уже підтикавши десь поли,
„Фурцює добре, навісна!
„Коли сама з ким не ночує,
„То для когось уже святкує,  — 
„Для цього тяжко поспішна!..

31