Ця сторінка вичитана
— »Ах, козаче! чи то ти?…
Ходи, голубе, ходи!
Де-ж ти забарив ся?
Де ти запізнив ся?«
— »Запізнив ся-м на степу
В далекому краю…
Сїдай, мила, на коня,
Бо часу не маю!«
— »Ну-ж бо, милий, почекай!
Перше рученьку подай!
Ходи до покою,
Відпочинь зо мною!«
— »Нїколи менї, дївча,
В тебе спочивати:
Кінь вудилами бряжчить —
Треба поспішати…
Сїдай живо на коня:
Ще сто миль махнем до дня;
Ще сто миль махати,
Заким будем спати!«
— »Де-ж, козаче, де-ж сто миль
Кінь твій промахає?
Та його ще край воріт
Півень заспіває!…«
— »Заким півень закричить,
Кінь як птаха пролетить:
За їдну годину
Ляжемо в перину.«
— »Де-ж, козаче, де-ж твій дім?
Де твоя хатина?«
— »Там, дївчино, на степу
Дім і домовина!«
