Ця сторінка вичитана
А там собі край Адама
Єва засипає.
І Адаму снить ся, снить ся,
І все так миленько,
І обняв він сонний Єву
І здихнув легенько.
І здихнув — і пробудив ся…
Милая година!
Коло него, як калина,
Сонная дївчина.
І зрадїло його серце,
Душа звеселилась.
Аж і Єва незабаром
З-тиха пробудилась.
І обоє меж собою
Щиро поглянули,
Поглянули, обійнялись
І за все забули.
І пройшла для них година
Першого коханьня —
І принїс Адам для Єви
Яблук на снїданьня.
І поснїдали обоє
І пішли вздовж раю,
І їм сонячко спочило
У самого краю.
І обоє вони стали,
Богу помолились
І під деревом кріслатим
Спати положились.
