І про теє, що́ осталось,
Добре люде знають,
Бо всї мають знак на горлї,
Лиш жінки́ не мають.
XX.
Согрішив Адам безгрішний,
Єва согрішила,
Та всему змія виною:
Змія підкусила.
І вона ще була в раю,
Як Господь з'явив ся,
І на нюю, на лукаву,
Перший гнїв ізлив ся.
Кругом саду того злого
Полумя піднялось,
Підійнялось і як море
По саду розлялось;
І зайняв ся сад нещасний,
І не погасає,
І огонь той мир хрещений
Пеклом називає:
Там на вік змія палить ся,
І палитись буде,
І із нею всї чортяки
І грішнії люде.
Незабаром відімкнулась
І північна брама,
І промовив Бог до Єви,
Єви і Адама:
»А ви, люде! не хотїли
В раю шануватись:
Тепер будете сльозами
Хлїба дороблятись.«
