І дав жменю їм насїньня,
Заступ, дві лопати,
І послав на землю жити,
Землю обробляти.
І пішли вони із раю,
І сльозами вмились:
Вони чули, як за ними
Брами зачинились.
XXI.
Виміняв за шило швайку!
Нїчого дїяти, —
Давай заступ і лопату,
Треба працювати!
І працює і горює
Адам серед поля,
Та не просить, щоб на поміч
Стала божа воля.
А диявіл тому й радий:
Що́ Адам скопає,
То він за ніч вверх травою
Поперевертає.
Той працює і горює,
А все зиску мало.
Далї видить: кепське дїло!
Силоньки не стало.
Болять крижі, болять руки,
Голова не може, —
І сказав він іздихнувши:
»Поможи мнї, Боже!«
І поміг Господь небесний
Поле іскопати,
І узяв Адам насїньня
І став засївати.
