Тілько всипав, склади руки
Та муки́ диви ся.
Вода скрутить, вода змеле,
Вода зшеретує.
Сходьтесь, люде, і мелїте:
Вода не коштує…
Так то воно, добрі люде,
Та не так ведеть-ся,
І за мірою й за грішми
Мельник всюди пнеть-ся.
Та тепер іще нїчого:
Хоч мірчук збирають,
Але видно, що ще трохи
Бога в серцї мають.
А з початку, не дай Боже,
Як вони збирали!
Не десяту, як ведеть-ся,
А четверту брали.
XIII.
І дочув ся Христос-Господь, —
Думоньку гадає;
Взяв з собою Петра-Павла,
Млини оглядає.
І де прийде, потїшає
Бідную громаду
І мельника научає,
Дає добру раду.
І задумав їден мельник
Бога налякати,
Щоб не дати свого злого
Млина оглядати.
