Як почула Божа Мати —
Руки заломила
І сухої половину
Риби опустила.
І ожила та пів-риба
І досї ведеть-ся,
І та риба в нас хрещених
Камбулою зветь-ся.
І устала Божа Мати,
Свого Сина зняла,
Плащаницею покрила,
В гріб камінний вклала.
В гріб уклала і над гробом
Страшно голосила,
Доки стража того гробу
Камнем не закрила.
Стража камінь привалила,
Печать приложила
І край гробу поставала,
Огонь розложила.
І у нас часами хлопцї
Теє споминають
І в суботу коло церкви
Огонь розкладають.
XXXII.
От субота і минає,
Північ наступає.
Стоїть стража коло гробу,
Стоїть, не дрімає.
Але тілько за опівніч, —
Аж печатка рветь-ся,
Камінь з гробу підійняв ся,
І об землю бєть-ся,
