Ця сторінка вичитана
— »Позволь, позволь, Ганусенько,
Із коника злїзти,
З коня злїзти вороного,
Коло тебе сїсти.«
— »Най пасеть-ся на лугочку
Кінь твій вороненький;
Сядь зо мною, мій Івасю,
Голубе сивенький.«
— »Позволь, позволь, Ганусенько,
Себе обійняти;
Позволь, позволь румянеє
Личко цюлувати.«
— »Не позволила б нїкому,
Та тебе кохаю
І для тебе, мій Івасю,
Я то позволяю!…«
Ой пасїть ся, не дивіть ся,
Сїрії корови,
Як цюлує біле личко
І чорнії брови!
IV.
»Забари ся, сонце ясне,
Іще хоч годину:
Нехай же я надивлю ся
На любу дївчину.
Нехай же я надивлю ся
На любу дївчину,
Бо щось нудно на серденьку:
Либонь же я згину…«
— »Що́ то, милий? що́ то, милий?
Що́ то?! Бог з тобою!
А хто-ж то нас розлучає,
Як рибку з водою?....«