Ця сторінка вичитана
II.
Люба косу заплїтає,
Тяженько вздихнула,
Взяла кісоньку русяву
К личку пригорнула.
»Ой ти, косо русявая!«
Дївчинонька каже:
»Ой, кому ти достанеш ся?
Хто тебе завяже?
Ненька каже, що Данило…
Та хрестом клену ся:
Буду вік свій дївувати —
З ним я не зійду ся!…
Що́ по тому, що я буду
В золотї ходити?
А він буде моє серце
Молоде вялити!…
Боже! Боже милосердний
З неба високого!
Подаруй менї Якима,
Хлопця молодого.
Він не має срібла, злота,
Не оре плугами:
Він лиш серце добре має
Від доброї мами.
Я від него молодого
Серденька не чую,
Та зійти ся з ним не можу
Через неньку злую.
Та даремне!… Над рікою
Єсть печера давня,
Коло неї розвинеть-ся
Нашеє коханя!
