а другою тягнуся, щоб зірвати ґроно. Зірвав і протягую їй.
І сталося так (як це сталося так?), що я спіймав її руку, лише доторкнувся до неї…
І от, як там на стежці, припала вона до мене (зачепилася за корінець, мабуть) і обняла мене…
Почув я її плечі коло моїх, а очі були до болю близькі; переплуталися тілами ми і уста коло уст забилися.
І така коротка була та ніч!
Хто це каже, що осінні ночі довгі й холодні? Ніч була така коротка й палюча.
І як люди брешуть! Як…
Ранком ми знов були в парі і коли дійшли до того місця, я подивився на неї, а вона, легко піднявши кошика, засміялася мені…
І були ще вечори бурхливі, осінні, швидкі…
Я щільно загортаюся у шинелю і чекаю її.
Чую легку ходу і голос:
— Ау!
— Ау! — відповідаю.
Так балакали ми рухами, поцілунками, очима. Брала вона у рот ґроно, а я по ягідці добирався до уст… Коли залишалася одна ягідка, вона швидко ховала її, а я шукав… Так балакали ми між собою. І були в нас довгі бесіди і короткі ночі…
