Ти розумієш?
Друже, вишли хоча-б десятку. Ми всі пишемо листи до знайомих, аби дістати гроші.
В кешенях старих штанів я випадково знайшов карбованця, і ми всі мусимо на нього прожити, поки не пришлють грошей.
Це, звичайно, якщо його візьмуть, бо він подраний і, чомусь, пройшов гасом. Поспішай з відповіддю.
Твій Іван.
Ялта, 1926.
Дякую за гроші.
Виявилися, що в нас семеро друзів — кожний прислав по червінцю.
П'ятдесят ми відклали на квитки, десять на на їжу, п'ять на непередбачені витрати, а на п'ять з Ніниної ініціятиви вирішили влаштувати оргію.
Моя пропозиція була така: двадцять п'ять „Стандарта“ — шістдесят копійок, вино чотири бутилки — чотири карбованці, два хунти хліба — десять копійок, і півхунта ковбаси — тридцять.
Ніна визнала мій підход за поганий і запропонувала таке:
— П'ять карбованців — п'ятдесят пирожних.
Брат вагався, а я твердо стояв на своєму. Скінчилося на тому, що Юхим, одвівши мене й брата вбік, прохав нас поступитися, бо для нього це „важливе принципове питання“.
